Через понад два десятиліття пророчий портрет Ющенка повернувся до експозиції Марчука

У понеділок, 11 травня 2026 року, в Музеї історії міста Києва з’явився портрет третього президента України Віктора Ющенка, написаний художником у 2003 році — за рік до відомого отруєння під час президентської кампанії. Роботу включили до великої ювілейної виставки, присвяченої 90‑річчю митця. Сам Іван Марчук зазначив, що після презентації в медіа з’являлися заголовки про нібито «передбачення» змін у зовнішності Ющенка.

Особливу увагу публіки привернув містичний збіг образу і пізніших подій: на портреті вже проглядаються риси обличчя, які фактично проявилися лише через рік після інциденту 2004 року. Марчук згадує, що тоді виходили публікації з натяком на «пророцтво» художника. За словами директорки музею та депутатки Київради Вікторії Мухи, родина Ющенків тривалий час шукала цю роботу.

Картина була вперше презентована майбутньому президенту у штабі партії «Наша Україна», однак згодом її сліди загубилися. Сам автор розповідав, що портрет створювався як символічна підтримка Ющенка напередодні виборів. Замовник — бізнесмен — планував після перемоги політика відкрити окремий музей Івана Марчука на Андріївському узвозі. Навіть заклали капсулу за участі Ющенка та тодішнього мера Олександра Омельченка, але проєкт так і не втілили.

Ювілейна експозиція «Я сколихнув цей світ» об’єднала сотні робіт Івана Марчука: значну частину колекції надали приватні власники, а деякі полотна показують широкій публіці вперше. Крім того, 12 травня у Шоколадному будинку відкриється ще одна велика виставка — «Іван Марчук. Музейні колекції», де представлять роботи з музейних фондів Києва, Львова, Луцька, Сум, Івано‑Франківська та Канева. Це перша виставка у цьому просторі після його закриття у 2022 році.

У Мінкульті в захваті від ідеї встановити пам’ятник Івану Мазепі у Києві

Міністр культури України підтримала ініціативу встановити у Києві повноцінний пам’ятник гетьману Івану Мазепі. Питання увіковічення його пам’яті обговорюється вже не перший рік, проте столиця досі не має ані погруддя, ані повноцінного монумента на честь цього видатного діяча. Ім’я Мазепи тісно пов’язане з Києво‑Печерською лаврою — він був одним із її найактивніших меценатів і власним коштом зводив на її території численні споруди.

Раніше повідомлялося, що у Київському крематорії могли розтратити сотні мільйонів бюджетних гривень, виділених на роботи на кладовищах. У березні правоохоронні органи розпочали розслідування щодо можливих зловживань під час реконструкції крематорію та ремонту двох кладовищ — Лісового і на вулиці Стеценка. За даними слідства, підрядники могли завищувати ціни на матеріали, поставляти неякісну продукцію або взагалі не виконувати частину робіт. Поліція вже провела обшуки та вилучила готівку у працівника крематорію. Загальна сума контрактів, що перевіряються, перевищує 630 мільйонів гривень.