Чоловік став жертвою шахрайського дзвінка від особи, яка нібито представлялася співробітником Ощадбанку, з приводу авторизації в додатку “Ощад24”. У результаті він виявив зникнення 20 610 гривень з картки. Ця інформація наведена в рішенні Тростянецького районного суду Сумської області, опублікованому 21 січня 2026 року.
28 травня 2025 року на телефон чоловіка прийшов дзвінок, де невідома особа представилася працівником АТ «Ощадбанк», повідомивши про необхідність авторизуватися в додатку «Ощад24». Для цього чоловік надав чотирицифровий код, який отримав у смс-повідомленні. Після цього він дізнався через банкомат і відділення, що з його картки були виконані платіжні операції на суму 20 255 гривень, а згодом 355 гривень. Чоловік звернувся до поліції із заявою про крадіжку коштів з картки, після чого було порушено кримінальне провадження.
Ощадбанк подав заяву, в якій всі вимоги позову були оскаржені. За даними автоматизованої системи АТ “Ощадбанк”, 28 травня 2025 року через дистанційну систему обслуговування «Ощад 24/7» з карткового рахунку чоловіка відбулись успішні перекази в розмірі 20 250 гривень та 350 гривень на іншу банківську картку. Згідно з пунктом 17.3.8. ДКБО, банк не несе відповідальності за наслідки операцій у системі ДБО, виконаних з використанням облікового запису клієнта, відповідальність лежить на самому клієнті. Також банк зазначив, що доступ до дистанційного обслуговування «Ощад 24/7» та перекази були здійснені правильно, що можливо виключно за умови, що клієнт надав необхідну інформацію для входу в мобільний додаток.
Яким було рішення суду?
Суд відмовив у задоволенні позову чоловіка. Він сам розголосив код доступу до мобільного додатку Ощад 24/7, що був надісланий на його фінансовий номер.
“Код доступу до мобільного застосунку Ощад 24/7, надісланий на фінансовий номер, був розголошений власником рахунку. Це підтверджується історією дзвінків і повідомлень, що не заперечується позивачем. Він визнав, що надав чотирицифровий код невідомому, який представився співробітником банку. Окрім того, з позиції позивача видно, що одразу після розголошення інформації він не звернувся до служби технічної підтримки банку, а лише після виявлення крадіжки коштів. Лише тоді позивач повідомив про це банк і звернувся до правоохоронних органів. Розмова між клієнтом та шахраєм тривала 5 хвилин 50 секунд, під час якої відбувалося надсилання SMS-повідомлень від Ощадбанку. Таким чином, переказ коштів став можливим внаслідок дій клієнта, який надав шахраю інформацію, що не підлягала розголошенню. Позивач не довів, що кошти були переведені без його волевиявлення. Хронологія дзвінків і повідомлень, а також зміст повідомлень банку свідчить про те, що без розголошення інформації доступ до мобільного додатку був би неможливим. Щодо запитів позивача про помилковість операцій, він не звернувся до банку відразу після їх здійснення. Суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі”, – зазначив суд.
