Чоловік надав іншому громадянину позику у 10 тисяч доларів для купівлі дизельного пального з метою подальшої реалізації за вищою ціною, плануючи поділити прибуток. Він погодився на цю умову і передав кошти готівкою, але повернути їх не вдалося. Про це йдеться у рішенні Чугуївського міського суду Харківської області, опублікованому 29 грудня 2025 року.
У січні 2024 року чоловік познайомився з новою особою, яка звернулася до нього за оголошенням про продаж автомобіля. Вона зазначила, що займається лісозаготівлею, лісопереробкою та іншими бізнесами, маючи зареєстровану фірму в с. Зелена, Надвірнянського району Івано-Франківської області. Особа запропонувала співпрацю і попросила позичити 10 тисяч доларів на купівлю дизельного пального, обіцяючи поділити прибуток. Чоловік погодився на умови, взявши гроші у родичів або друзів, та 29 червня 2024 року вручив йому ці кошти готівкою. Дизельне пальне було куплене та продане, але борг не був повернутий. Громадянин намагався вирішити цю ситуацію мирним шляхом, однак його зусилля не принесли результатів, і гроші залишилися неповернутими. Це заподіяло йому моральну шкоду, оскільки він втратив хороші стосунки з тими, у кого позичив гроші, адже сам не мав таких коштів, а ситуація негативно вплинула на його здоров’я. В зв’язку з цим він подав позов на стягнення грошового боргу у розмірі 419 253 гривні та моральної шкоди у 50 тисяч гривень.
Водночас інший чоловік не з’явився на засідання суду, призначені на 28 липня 2025 року, 23 жовтня 2025 року та 23 грудня 2025 року. Про ці засідання його було належним чином проінформовано, але суду не було надано жодного пояснення щодо причин його неявки, а також не було подано клопотання про розгляд справи без його участі.
Яке рішення ухвалив суд?
Суд частково задовольнив позов чоловіка. З іншого громадянина на його користь буде стягнуто заборгованість згідно з договором позики (в розписці) від 29 травня 2024 року в сумі, еквівалентній 10 тисячам доларів за курсом НБУ на день виконання рішення (сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається державним або приватним виконавцем на момент платежу боржника в ході виконання судового рішення). Водночас у задоволенні вимог про стягнення моральної шкоди було відмовлено.
“Суд встановив, що позивач передав відповідачу 10 тисяч доларів, що підтверджується копією розписки від 29 травня 2024 року. Доказів про визнання договору недійсним або нечинним до суду не було надано, факт отримання коштів відповідачем не оскаржувався, а факт їх повернення підтверджено не було. Немає також доказів, що б пояснювали причини невиконання зобов’язання. З огляду на це, враховуючи належні докази укладення сторонами договору в письмовій формі через розписку, суд вважає вимоги позивача про стягнення заборгованості обґрунтованими”, – заявив суд.
