Чоловік самостійно виготовив кілька вибухових пристроїв, які згодом кинув на колії Укрзалізниці, де перебували люди. Цей випадок викликав увагу правоохоронних органів та став предметом розгляду у Романівському районному суді Житомирської області, про що повідомляється у вироку, опублікованому 26 березня 2025 року.
30 листопада 2024 року, будучи у стані наркотичного сп’яніння, злочинець виготовив три саморобні вибухові пристрої з використанням підручних матеріалів. Вони складалися зі шматків каміння, жовтої тканини, алюмінієвої пудри, свинцю, вуглецю і були обмотані прозорою клейкою стрічкою. Ці небезпечні предмети чоловік зберігав у своєму гаражі без необхідного дозволу. Згодом він кинув їх на колії Південно-Західної залізниці поблизу станції Разіне, де в той момент знаходилися сторонні особи. Суд визнав його дії хуліганством, що є грубим порушенням громадського порядку з очевидною непovагою до суспільства, вчиненим із застосуванням заздалегідь підготовленого предмета. Згідно з кримінальним кодексом України, це стало причиною для кваліфікації його дій як кримінального правопорушення відповідно до ч. 4 ст. 296. Окрім цього, незаконне носіння і зберігання вибухових пристроїв підпадало під дію ч. 1 ст. 263 КК України, а також він вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263-1 КК України. Чоловік повністю визнав свою провину у пред’явлених звинуваченнях.
Яке покарання обрав суд?
Суд ухвалив рішення визнати чоловіка винним у пред’явлених звинуваченнях та призначити покарання: за ч. 4 ст. 296 КК України – позбавлення волі на строк 4 роки; за ч. 1 ст. 263 КК України – на строк 3 роки 6 місяців; за ч. 1 ст. 263-1 КК України – на строк 3 роки. Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, суд ухвалив рішення про поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначивши загальне покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки.
На підставі статті 75 КК України обвинуваченого звільнили від відбування призначеного покарання, якщо протягом 2 років випробувального терміну він не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов’язки, передбачені пунктами 1 та 2 частини 1 статті 76 КК України. Це включає: 1) регулярне відвідування уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомлення цього органу про зміну місця проживання, роботи чи навчання; 3) заборону на виїзд за межі України без погодження з уповноваженим органом; 4) зобов’язання працевлаштуватися або звернутися до державної служби зайнятості, якщо з’явиться можливість працевлаштування.
