Законодавство у сфері фінансового моніторингу зобов’язує банки перевіряти джерела походження коштів, виявляти підозрілі транзакції та оцінювати, наскільки операції відповідають профілю клієнта. Однією з ключових норм є частина 7 статті 11: банк «має право витребувати», а клієнт «зобов’язаний подати». Ці тонкощі пояснив адвокат, доктор юридичних наук, голова Ради громадського контролю при Бюро економічної безпеки Яків Воронін.
Серед запитань, які підприємці ставлять часто, є й таке: «Я подав декларацію в податкову, чому банк вимагає те саме?» Це виглядає як бюрократична плутанина, але ситуація насправді складніша.
“Банк і податкова — це два різні світи, які поступово починають перетинатися. Останнім часом з’явилося автоматичне обміну даними за стандартом CRS для іноземних рахунків. Але, на даний момент, між цими структурами немає прямого обміну документами. Ви — той, хто переносить папери з одного місця в інше,” – пояснив Воронін.
Чому банку потрібна ваша декларація, якщо податкова її вже прийняла?
Податкова служба перевіряє, чи правильно ви обрахували податки. Прийняття декларації не означає, що ДПС підтвердила правильність ваших даних. Камеральна перевірка — це перевірка форми, а не суті, і надалі можуть бути проведені глибші перевірки.
“Банк має інші завдання — його цікавить джерело ваших коштів. Закон зобов’язує банки перевіряти це. Запам’ятайте: банк не просто просить, а має право витребувати документацію,” – наголосив Воронін.
Чому банки стали такими прискіпливими останніми роками?
Причина у штрафах. Один відомий платіжний сервіс отримав штраф понад 90 мільйонів гривень. Інші банки також отримали значні фінансові санкції. Тому менеджери банків обережно ставляться до виконання своїх обов’язків, зважуючи можливі наслідки для компанії.
Нюанси, про які рідко говорять
Банки почали вимагати більше, ніж це потрібно. Вони можуть просити документи, яких немає в законі, блокувати рахунки без достатніх підстав і встановлювати короткі терміни для відповідей. Варто зазначити, що закон має обмеження на повноваження банків. Яків Воронін навів три важливі моменти:
- Перше — банк може вимагати тільки те, що потрібно для фінансового моніторингу. Наприклад, ФОП на спрощеній системі не зобов’язаний надавати баланс і звіт про фінансові результати.
- Другий момент — заходи перевірки мають бути пропорційними. Наприклад, вимога від підприємця з малими оборотами таких же документів, як від великої компанії, є порушенням.
- Третя — банк може зупинити операцію на максимум два робочі дні, потім Держфінмоніторинг може взяти справу на контроль ще на 7-30 днів. Після цього — тільки через суд, і строки фіксовані.
“Судова практика показує, що суди на стороні підприємців, якщо банк порушив процедуру. Наприклад, якщо заблокував без обґрунтування або перевищив терміни,” – підсумував Воронін.
Що робити, якщо банк надіслав запит?
Найгірше — ігнорувати. Мовчання призведе до блокування рахунку. Надавайте тільки запитуване, але впевніться, що документи відповідають законодавству. Зафіксуйте підтвердження відправлення.
Якщо рахунок уже заблоковано, дотримуйтесь такої послідовності: спочатку надішліть письмову претензію до банку, потім скаргу до НБУ, а в разі необхідності — суд.
Інформація про клієнта, якому банк відмовив в обслуговуванні, передається іншим банкам
Це не просто чутка — це норма закону. Наслідком може стати «чорна мітка», що ускладнить відкриття рахунку в інших банках. Тому важливо серйозно ставитися до запитів банку, навіть якщо вони виглядають надмірними.
“Система має свої недоліки. Оптимальний електронний обмін даними міг би спростити цю ситуацію. Але до того часу підприємцям слід активно працювати згідно з існуючими правилами,” – підкреслив Воронін.
Нацбанк закликав банки посилити фінмоніторинг для протидії відмиванню коштів
Банки повинні вживати заходів для виявлення компаній-оболонок та запобігання зловживанням їх послугами. Регулятор підкреслює, що рішення про стабільний моніторинг може зменшити ризики використання банківських послуг для злочинних цілей.
“Рекомендуємо банкам розробити механізми, які дозволять проводити аналіз документів та інформації для підтвердження звичайної господарської діяльності,” – зазначено в листі Нацбанку.
Національний банк також звертає увагу на новостворених фізичних осіб-підприємців, чий обсяг фінансових операцій перевищує заплановані дохідні показники. Рекомендується впроваджувати заходи для мінімізації ризиків зловживання.
