В НАН України оголосили про пріоритетні роботи, які потрібно виконати на мосту ім. Є. Патона у Києві. Раніше фахівці піднімали питання про серйозні корозійні ушкодження несучих елементів, а тепер підкреслюють “прискорені темпи” їх деградації та навіть ймовірність повної руйнації, що може призвести до людських жертв і колапсу транспортної інфраструктури. Однак пропозиції НАН щодо ремонту викликали критику: експерти стверджують, що без проведення повної реконструкції споруди, локальний ремонт окремих частин буде економічно недоцільним — адже в майбутньому знадобиться повторний ремонт усіх конструкцій.
План робіт від НАН
Перелік ремонтних заходів, розроблений НАН України, був опублікований на Facebook-сторінці академії. У розрахунках фахівці посилаються на члена-кореспондента НАН Олександра Шимановського, генерального директора Українського інституту сталевих конструкцій ім. В.М. Шимановського (який брав участь у проектуванні мосту ім. Патона).
Що планують ремонтувати в першу чергу:
- Підсилити крайні головні балки (верхню і нижню) на опорі №25;
- Відремонтувати проміжні опори №11 (надводну частину) і №21 (підводну);
- Відремонтувати або замінити поперечні балки;
- Відремонтувати в’язі прогонових будов;
- Відремонтувати стовпи освітлення та перильні огорожі;
- Замінити деформаційні шви.
“Якщо найближчим часом не усунути дефекти, виявлені під час торішнього обстеження мосту, і не виконати реконструкцію (реставрацію), то конструкції мосту не просто деградуватимуть далі, а деградуватимуть пришвидшеними темпами. Це може призвести до повної руйнації деяких елементів (особливо несучих), що викличе людські жертви і колапс всієї транспортної інфраструктури Києва,” – зазначають у НАН України.
У пості на Facebook фахівці закликають до термінового проведення “ремонту та реконструкції (реставрації)”. Вони кілька разів підкреслюють, що “зволікати не можна”, а також зазначають, що, згідно з Олександром Шимановським, міст ще можна врятувати, щоб уникнути аварій.
“В таких роботах немає економічного сенсу”
Перелік робіт, запропонований НАН України, фактично є капітальним ремонтом, якщо проаналізувати його ключові елементи: підсилення головних балок, ремонт опор, в тому числі підводних, заміну поперечних балок, ремонт в’язей. Анна Мінюкова, інженерка шляхів сполучення, оцінює приблизну вартість такого ремонту мосту в 200 млн євро (8-10 млрд гривень за курсом). Проте вона також зазначає, що цей великий ремонт передбачає лише точкові роботи, але не означає повної реконструкції.
“У такому ремонті немає економічного сенсу, оскільки при комплексному ремонті значну частину цих заходів доведеться виконувати повторно. У практиці мостобудування зазвичай обирають один із двох підходів: або локальні протиаварійні заходи, щоб тимчасово стабілізувати конструкцію, або повний капітальний ремонт чи реконструкцію. Проміжний варіант, як пропонує НАН, є економічно неефективним,” – каже Анна Мінюкова.
Експертка пояснює, що на мостах є групи елементів, які за технологією ремонтуються одночасно. Наприклад, якщо зараз замінити деформаційні шви, а через кілька років виконати капітальний ремонт з новою плитою проїзної частини, ці шви знову потрібно буде демонтувати і встановлювати повторно. Також вартість великих мостів містить значну частину витрат на організацію будівельного майданчика (монтажні крани, плавзасоби, тимчасові конструкції тощо). Якщо роботи виконуються кілька разів у різні роки, ці витрати повторюються.
Звичайно, провести протиаварійні заходи на мосту Патона можливо. За попередніми оцінками, ліквідація найбільш критичних дефектів конструкцій може коштувати до 200 млн грн. Однак такі роботи не виведуть міст із непридатного стану — повноцінний ремонт залишиться необхідним, вважає експертка.
Міст поки вистоїть, користуватися ним можна
Попри заяви НАН України про “людські жертви та колапс усієї транспортної інфраструктури”, Олександр Шимановський вважає ситуацію менш критичною. Нещодавно він зауважив, що, хоча міст і вважається “непрацездатним”, а з 2018 року його залишковий ресурс становить “0” років, він поки що не планує “плисти за течією” Дніпра.
“Це не означає, що міст може зруйнуватися сьогодні чи завтра. В принципі, міст не може зруйнуватися у цілому — хоча інколи на ньому трапляються аварійні ситуації,” – зазначив Шимановський.
Важливий момент: у дописі НАН України про стан мосту розміщені фотографії поперечних балок, які у 2019 році вже були замінені — це свідчить про те, що хоча стан конструкції дійсно поганий, він не настільки критичний, як це намагаються показати вчені (нові світлини, які б підтверджували актуальний стан мосту, не були опубліковані).
Також, в КМДА вже на початку березня опублікували підсумки наради, проведеної на базі КП “Київавтошляхміст” за участю представників Українського інституту сталевих конструкцій ім. В. М. Шимановського. Згідно з офіційною позицією посадовців та науковців, міст Патона через Дніпро можна експлуатувати й далі, але водночас рух має здійснюватися з дотриманням раніше встановлених обмежень.
Чарівні 3%: чому Мінкульт залишає статус пам’ятки
Фахівці вважають важливим провести повноцінну реконструкцію споруди, а не “точкові” втручання. Проте цьому заважає статус пам’ятки архітектури: відповідно до Закону “Про охорону культурної спадщини”, будь-які роботи, включаючи матеріали й технології, повинні бути узгоджені з органом охорони спадщини (для мосту Патона це Мінкультури). Під час нарад у 2020-2021 роках представники цього міністерства заявили, що в жодному разі не погодяться зняти статус.
“Їх можна зрозуміти: робота комісії не буде безкоштовною і за вартістю буде співрозмірною з авторським наглядом, який становить 3% від вартості ремонту. Але через статус пам’ятки не можна просто замінювати елементи мосту на сучасні аналоги. Наприклад, перильна огорожа мосту Патона була виготовлена в 1950-х з чавуну за тодішніми стандартами. Якби міст не мав охоронного статусу, її можна було б замінити на сучасні легкі огорожі з алюмінієвих або силумінових сплавів, які значно легші, дешевші у виробництві та монтажі. Щоб це зробити – необхідне окреме погодження, а воно не безкоштовне,” – додає Мінюкова.
Ще у 2019 році тодішній гендиректор КК “Київавтодор” Олександр Густєлєв пояснював: влада внесла роботи з реконструкції мосту Патона до Програми економічного й соціального розвитку Києва. Але для цього потрібно зняти охоронний статус моста, оскільки на пам’ятках архітектури законом дозволені лише “реставраційні” роботи.
“Реставрація – це пофарбувати, почистити. А міст потребує саме масштабної реконструкції. Ми неодноразово зверталися до Міністерства культури України, Національної академії наук України з проханням вивести статус пам’ятки на час реконструкції… Але, на жаль, позитивної відповіді поки немає,” – цитував Густєлєва офіційний портал міської влади.
“Проєктуй-будуй”
На сьогодні лише візуалізація ремонту мосту оцінюється в 12 млн гривень, а сам проєкт — у 35-45 млн. За словами Мінюкової, міст Патона є привабливим об’єктом для проєктної компанії в умовах падіння ринку проєктування.
“Тим більше враховуючи те, що Україна все більше переходить до формату “проєктуй–будуй” (design–build), що дозволяє реалізовувати великі інфраструктурні проєкти значно швидше,” – пояснює експертка.
Суть у тому, що за традиційною моделлю проєктна документація спочатку розробляється повністю, після чого проводяться тендери, і лише після цього стартує будівництво. У форматі “проєктуй–будуй” обидва етапи можуть відбуватися паралельно, що скорочує строки реалізації проекту на роки. Тому в разі складних об’єктів, як великі мости, логічніше одразу планувати комплексну реконструкцію або нове будівництво, замість розтягування великих ремонтних робіт.
За класичними стандартами, обраний термін усіх стадій проєктування становить 2 роки. Після виготовлення проєктної документації триватиме державна експертиза й затвердження проекту. Термін самого будівництва буде визначений у проекті, і, залежно від фінансування, ремонт мосту може тривати щонайменше 2 роки.
“Тобто, якщо в 2026 році почати роботи з проєктування… і якщо це буде робити компанія, яка не зможе почати ремонт одночасно, а буде потрібно проводити ще один тендер саме на будівельні роботи… (Це дійсно займе роки),” – резюмує Анна Мінюкова.
Чому досі немає проєкту: попередні етапи
Зазначимо, що у серпні 2023 року без використання електронної системи закупівель Служба відновлення й розвитку інфраструктури у Київській області уклала прямий контракт на підготовку проектів, ескізів та оцінки витрат (тобто, попередні роботи зі створення ескізів, за якими будувати просто неможливо) для реставрації мосту Патона ціною у 49.5 млн грн. Проте роботи так і не почали через відсутність фінансування – переможцем закритих торгів стала компанія “Патон-експерт”.
Раніше, у 2021 році, КК “Київавтодор” провела аукціон у системі Prozorro, де переможець повинен був виконати комплекс робіт з проектування за 46,4 млн грн. Але через скарги до Антимонопольного комітету вибір переможця затягнули до початку повномасштабного вторгнення. Після цього, Мінінфраструктури отримало право на реконструкцію мосту, а 11 листопада 2022 року замовником робіт з реалізації реставрації з пристосуванням визначено Службу автодоріг у Київській області, яка наразі відповідає за ремонт мосту Патона у Києві.
У КМДА спростували закриття мосту Патона: кажуть, він працюватиме й надалі
Нагадаємо, у владі Києва обговорювали можливість призупинення використання мосту Патона для будь-якого транспорту. Це викликало питання про вплив на мешканців Лівобережжя та транспортну доступність.
Проте, КМДА офіційно повідомили, що міст Патона поки не закриватимуть, і що його можна експлуатувати і далі. Це рішення було ухвалене на нараді за участю представників Українського інституту сталевих конструкцій імені В. М. Шимановського.
