У державі-агресорі Росії у 2025 році зафіксували рекордну кількість вироків за статтями про “держзраду” та “шпигунство”. Російські суди засудили 468 осіб за цими обвинуваченнями, що є найбільшим показником з 1997 року, коли вступив у силу чинний Кримінальний кодекс РФ.
Цю інформацію містить дослідження дата-аналітика Кирила Парубця, підготовлене для правозахисного проєкту “Перший відділ”. В умовах повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські суди винесли вже понад тисячу вироків за “шпигунськими” статтями, за даними “Медузи”. Станом на 10 грудня 2025 року на обліку перебуває щонайменше 1627 осіб, з яких 564 мають українське громадянство.
Окрім засуджених, ще принаймні 420 осіб перебувають під слідством, а 179 справ вже надійшли до судів. Дослідники відзначають, що більшість обвинувачень пов’язані з війною проти України. У 2025 році 78% вироків за статтями про “злочини проти державного устрою” в РФ було винесено саме за “держзраду”.
Варто зазначити, що жодного виправдувального вироку у справах про “шпигунство” російські суди не винесли. Чотирьох осіб засудили до довічного позбавлення волі, шістьох – направили на примусове психіатричне лікування. Принаймні троє людей загинули у російських тюрмах. Правозахисники підкреслюють, що після початку повномасштабної війни Кремль суттєво змінив практику застосування “шпигунських” статей, використовуючи їх як основний інструмент політичних репресій.
“Звинувачення зазвичай висуваються людям, які не мали доступу до державної таємниці. Як “докази” використовують контакти з провокаторами, пожертви або навіть припущення про наміри вчинити злочин”, – йдеться у дослідженні.
Більшість таких справ розглядаються у закритому режимі, що ускладнює громадський контроль. Це ускладнює встановлення навіть базових даних про засуджених та места їх утримання. Кримінальні переслідування за “держзраду” та “шпигунство” є загальнонаціональними: вироки виносяться по всій території РФ, а також на тимчасово окупованих територіях України, де функціонують суди, створені російською окупаційною владою.
Найбільшу групу фігурантів таких справ складають громадяни Росії, які не мають відношення до політики: студенти, IT-фахівці, викладачі, підприємці та працівники різних галузей. Другою за чисельністю є група українців, переважно мешканців окупованих територій. Третьою – антивоєнні активісти й представники академічного середовища.
Наймолодшому підсудному за статтею про “держзраду” було 17 років – Валентин Циганко, народжений у 2008 році. Найстаршому – 80 років: науковець Валерій Звєгінцев. Принаймні 16% обвинувачених – жінки.
У дослідженні також зазначається, що з минулого року медіанний термін покарання за “шпигунськими” статтями зріс з 12 до 15 років. Окремо підкреслюють, що за три роки в РФ було порушено понад 100 справ за статтею про “конфіденційне співробітництво” з іноземцями, багато з яких базуються на прямих провокаціях ФСБ.
Чому РФ – фашистська держава
Після Другої світової війни науковці почали системно досліджувати ознаки фашизму. Один із найвідоміших підходів запропонував італійський філософ та письменник Умберто Еко в есе “Eternal Fascism”, де він окреслив 14 ключових рис цього явища. Росія часто звинувачує Україну у фашизмі, проте, як показує практика, ці звинувачення часто є проекцією власних проблем. Саме тому дослідження було проведено для перевірки Росії на відповідність ознакам фашизму за класифікацією Умберто Еко.
Серед таких ознак – культ традиції, заперечення модернізму, зневага до критики, поділ суспільства на “своїх” і “чужих”, культ сили та героїзму, популізм та спрощена, агресивна мова. Варто зазначити, що будь-яка незгода з провладною ідеологією у РФ карається. Влада масово оголошує іноагентами не лише опозиційних політиків і журналістів, а й відомих діячів культури, зокрема Максима Галкіна та інших публічних осіб, які виступили проти війни.
