Історія родини Дуліч з Ірпеня, яка стала предметом громадського обговорення через вилучення чотирьох дітей, викликала широкий суспільний резонанс. Це рішення експерти й активісти міста жорстко розкритикували. Депутатка Ірпінської міської ради та засновниця ГО “Інститут сталого розвитку громад” (ISDC) Михайлина Скорик-Шкарівська підкреслила, що причина ухвалення рішення не стосується бідності сім’ї.
“Сім’я в Ірпені набула великої популярності за короткий час лише через свідчення про вилучення чотирьох дітей через бідність, що є неправдою”, – зазначила вона.
За словами депутатки, вилучення дітей відбулося 27 жовтня 2025 року, аби уникнути небезпеки залишення їх зимувати в згорілому в 2021 році будинку, який не відповідає умовам для життя в холодну пору року.
“Діти були вилучені 27 жовтня 2025 року, щоб не зазнати небезпеки замерзання в згорілому будинку під час суворої зими”, – підкреслила Скорик-Шкарівська.
Вона також акцентувала на тому, що “родина формально не є бідною” – батьки володіють двома будинками в центрі Ірпеня, проте обидва у занедбаному стані. З її слів, проблеми цієї сім’ї не пов’язано з окупацією регіону. Депутатка зазначила, що протягом тривалого часу з родиною працювали соціальні служби та волонтерські організації, проте їхні зусилля не призвели до позитивних змін.
“Усі соціальні установи громади та благодійні організації працювали з батьками, проте це не вплинуло на їхнє бажання покращити своє життя, житлові умови й умови для дітей”, – зауважила депутатка.
Позиція служби у справах дітей
Державна служба України у справах дітей надала офіційне роз’яснення. Відповідно до зазначеного, 27 жовтня 2025 року вилучення чотирьох дітей з сім’ї відбулося через “пряму загрозу їхньому життю та здоров’ю”. Служба підкреслила, що таке рішення є крайньою мірою, яка застосовується лише у разі реальної небезпеки.
“Рішення про вилучення дітей є крайнім заходом, що вживається за умов безпосередньої загрози”, – йдеться у повідомленні.
Служба також зазначила, що цьому передував рік системної роботи з родиною за участі місцевих органів влади та соціальних установ. Зокрема, матір з дітьми тимчасово проживали в центрі колективного проживання, оскільки температура в їхньому будинку становила +4°C. Благодійна організація СОС Дитячі Містечка Україна понад пів року надала родині психосоціальну та матеріальну підтримку, а фонд “Рокада” виконав заміну вікон на металопластикові. Родина отримала соціальний супровід, для матері проводили психологічні консультації.
У службі наголосили, що родина не є внутрішньо переміщеними особами, а будинок згорів у 2021 році через технічні неполадки з електропроводкою, що не пов’язані з бойовими діями. Остання перевірка в оселі показала антисанітарні умови, наявність гризунів, відсутність опалення, каналізації та місця для приготування їжі. На батьків було складано 23 адміністративні протоколи за невиконання батьківських обов’язків, після чого вони припинили співпрацю із соціальними службами.
“Важливо зауважити, що сім’я не є внутрішньо переміщеними особами, як стверджують у деяких джерелах. Вони є місцевими мешканцями Ірпеня. Будинок згорів через технічні проблеми з електрикою у 2021 році, що не пов’язано з окупацією чи військовими діями”, – зазначили в Держслужбі.
На сьогоднішній день діти перебувають у центрі соціально-психологічної реабілітації, де їм надають медичну допомогу та забезпечують належний догляд. Служба стверджує, що прагне повернення дітей у родинне середовище, однак безпека залишається на першому місці.
Гучний скандал і реакція громади
Ця ситуація викликала значний резонанс. Благодійна організація “Повернення до життя” інформувала про те, що діти, вилучені з родини, постраждали під час окупації, нібито через “соціальну бідність”. Відзначали, що замість підтримки сім’ї дітей направили до інтернату. Родина втратила житло внаслідок окупації та була змушена жити в непридатних для проживання умовах. Батько працює в ЖЕК, мати – прибиральницею, але для відновлення житла їм не вистачало коштів.
Волонтери вже вжили заходів для відновлення електрики та газу, замінили вікна, прибрали сміття та частково виконали ремонтні роботи.
“Система обрала найпростіший і найжорстокіший шлях – розлучити родину. Це рішення не просто несправедливе, воно травмує дітей на все життя”, – зазначила волонтерка, директорка благодійного фонду.
Міський голова Ірпеня Олександр Маркушин теж прокоментував цю ситуацію, розкритикувавши дії служби у справах дітей. Він назвав ухвалене рішення надто жорстоким. За його словами, посадовці не залучали благодійні організації, волонтерів чи бізнес до вирішення цієї проблеми.
