Відомо, що цукор має негативний вплив на організм людини, про що говорять багато фахівців. Надмірне його вживання може призвести до набору ваги, розвитку діабету 2 типу та серцево-судинних хвороб. Більш того, цукор виснажує запаси вітамінів групи В, послаблює імунну систему, погіршує стан шкіри та може спричиняти запальні процеси. Нещодавно його також пов’язали з гіперактивністю у дітей.
Згідно з інформацією, викладеною у виданні The Guardian, цукор перетворюється на глюкозу, яка надає енергію клітинам, мозку та м’язам. Тому після вживання солодкої їжі людина відчуває приплив сил. Це стосується і дітей: вони можуть ставати не просто енергійними, а гіперактивними. Але чи є цукор єдиною причиною цього стану?
Доцент кафедри харчування та дієтології в Ноттінгемському університеті Аманда Евері підкреслила, що цукор може впливати на поведінку, активуючи систему винагороди організму та викликаючи викид дофаміну. Саме дофамін є нейромедіатором, відповідальним за відчуття радості. Підвищений рівень цього гормону може провокувати гіперактивність.
Цукор також викликає стрибок рівня глюкози в крові, після чого слідує різке падіння, відоме як реактивна гіпоглікемія. Це може спричиняти зміни в поведінці, які деякі можуть вважати гіперактивністю. Однак наукові дослідження не підтверджують ці теорії однозначно, оскільки оцінка гіперактивності є суб’єктивною.
“Те, що один батько називає гіперактивним, інший може вважати просто енергійним”, – зазначила експерт.
За її словами, дослідження виділяють лише обмежений зв’язок між споживанням цукру та гіперактивною поведінкою, переважно у дітей з підтвердженим СДУГ. Найбільше прояви гіперактивності спостерігаються після вживання солодких напоїв, до складу яких входить від семи до восьми чайних ложок цукру на порцію, а також різні добавки і кофеїн. Наявність останніх ускладнює визначення впливу цукру.
Однак деякі дослідження свідчать про те, що діти, яких у ранньому віці годували продуктами з високим вмістом цукру, частіше виявляють ознаки гіперактивності в подальшому житті. Важливо зазначити, що на поведінку дітей можуть впливати много факторів: емоційні реакції, ожиріння, проблеми зі сном, а також очікування батьків.
Крім того, деякі дослідження показують, що коли батьки вважають, що їхня дитина спожила забагато цукру, їхня реакція може змінитися, що ускладнює поведінку дитини. Таким чином, очікування батьків можуть впливати на сприйняття поведінки дитини. Підхід до проблеми СДУГ необхідно розглядати більш глобально.
