Понад три тижні Успенський собор Києво‑Печерської лаври залишався без електропостачання після влучання російського безпілотника — і нарешті світло повернулося. Попри складні умови роботи в умовах воєнного часу, енергетики ДТЕК відновили подачу електрики до однієї з найважливіших православних святинь України й Європи. Повернення електропостачання дозволяє продовжити реставраційні та відновлювальні роботи в соборі.
У ніч на 15 червня по Києву було завдано масованого комбінованого удару. Фахівці ДТЕК змогли ліквідувати наслідки обстрілу та відновити живлення об’єкта в надзвичайно складних умовах воєнного часу.
“Києво‑Печерська лавра знову зі світлом після обстрілу. Після російської атаки Успенський собор залишився без електрики”, — повідомили в ДТЕК 11 липня, підкресливши, що роботи були надзвичайно складними.
Атака Росії на Лавру
Під час атаки російський безпілотник потрапив у конструкцію Успенського собору Києво‑Печерської лаври. Внаслідок удару на даху виникла пожежа площею приблизно 800 кв. м.
СБУ встановила, що було застосовано безпілотник “Герань‑2” — модифікацію іранського дрона‑камікадзе Shahed. Директор заповідника Максим Остапенко повідомив, що вогонь не проник у середину собору, хоча утворилися кілька отворів, через які проходили полум’я та дим. Це створило надзвичайно ризикову ситуацію: якби зайнявся іконостас, його гасіння було б вкрай ускладнено через висоту близько 25 метрів. На щастя, іконостас вдалося зберегти. Річ у тому, що всі експонати, які могли постраждати, були демонтовані до того, як вогонь наблизився.
Після удару в лаврі оперативно розпочали евакуацію святинь. Єпископ Авраамій розповів, що рятували стародавні ікони, антимінси та інші богослужбові цінності. Атака тривала в кілька хвиль: увечері 14 червня столицю атакували ударні безпілотники, після 01:00 були випущені балістичні ракети, а близько 02:50 уже 15 червня по місту вдарили крилаті ракети, запущені зі стратегічних бомбардувальників Ту‑95МС та Ту‑160.
Росія цілеспрямовано обрала лавру як об’єкт ураження. Голова МЗС Андрій Сибіга повідомив, що Україна ініціює відповідні процедури в межах ЮНЕСКО та задіюватиме інші міжнародні механізми захисту. Міністерка культури Бережна наголосила, що такі атаки є частиною систематичного тиску на культурні інституції, які зберігають українську ідентичність, пам’ять та історію.
Удар стався у рік подвійного ювілею: 975 років від першої згадки про Лавру та 100 років від заснування заповідника. Раніше від попередніх ракетних ударів у Києві постраждали Національний художній музей, Національна філармонія, Національна музична академія та інші пам’ятки архітектури, зокрема Контрактовий дім і Поштова станція.
Уряд вирішив облаштувати меморіальний комплекс Українського національного пантеону на території Національного заповідника “Києво‑Печерська лавра”. Закон “Про Український національний пантеон” був ухвалений Верховною Радою 1 липня 2026 року. Кабмін визначив Лавру місцем пантеону саме в період, коли святиня вже проходила відновлення після удару.
