Радник міністра оборони Сергій Флеш у пʼятницю, 29 травня, розібрався із загрозами зі сторони Білорусі та запевнив, що масштабного наступу з півночі чекати не варто. За його словами, відтворити сценарій 2022 року наразі неможливо: характер війни змінився, і великі колоні техніки не протримаються навіть кілька годин. Розвідка повністю контролює обстановку, а на кордоні вистачає військ та оборонних рубежів, щоб відбити спроби ворога відтягнути українські сили.
Таку оцінку ситуації на кордоні Сергій Бескрестнов (Флеш) оприлюднив на своїй сторінці у Facebook. Він пояснив, що вирішив відповісти всім, бо постійно отримує питання від рідних та знайомих щодо потенційної загрози з півночі.
За словами радника, хоч прямих підготовок до нападу «завтра» нині немає, певна активність на території сусідньої держави все ж фіксується. Українська сторона бачить ці переміщення, які в перспективі можуть стати джерелом загрози як для України, так і для інших країн Європи.
«Глобальне вторгнення формату 2022 року вже не повториться. Війна змінилася. Будь-яка колона техніки не протримається й кількох годин», — зазначив Флеш.
Натомість аналітик очікує від противника іншої тактики: замість масового сухопутного наступу ймовірні спроби відволікти наші підрозділи з ключових ділянок фронту або використати Білорусь як плацдарм для ракетних ударів і атак за допомогою безпілотних апаратів-«шахідів».
«Я щиро вірю, що народ і армія Білорусі бачать сучасний формат і наслідки цієї війни для всіх сторін і не дозволять втягнути себе в це божевілля. Народам України та Білорусі нічого ділити і немає підстав для ворожнечі», — підсумував радник.
Чи змусить Кремль Білорусь воювати та які оцінки дають інші експерти
Аналітичні висновки Сергія Флеша щодо обстановки на північних кордонах загалом поділяють і в офіційних структурах. Так, 29 травня речник Держприкордонслужби Андрій Демченко зазначив: прямого накопичення сил біля рубежів немає з 2022 року, але тиск Москви на Мінськ значно посилився. Кремль намагається змусити білоруську армію відкрито діяти проти України власними силами, тому прикордонники готуються до можливих провокацій і не відкидають сценаріїв нового вторгнення. Білорусь активно приводить до ладу військові об’єкти, а Росія має можливість перекидати туди свої підрозділи у будь-який момент.
Схожу думку 27 травня висловив військовий оглядач Денис Попович: наразі спостерігається переважно вербальна ескалація без масового стягування ворожих сил. Водночас аналітик закликав щодня уважно відстежувати події на кордоні, оскільки після подій 2022 року ймовірність повторення північного сценарію залишається реальною. Раніше про наміри Кремля розширити лінію фронту попереджав і Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський, і цю позицію підтвердили у Держприкордонслужбі.
Російський Генштаб розглядає п’ять різних сценаріїв, включно з можливістю нового удару по Києву. Для здійснення такої масштабної операції Росії знадобилося б приблизно 100 тисяч додаткових солдатів і чергова хвиля мобілізації, тому подібні кроки реалістичні не раніше осені. Наразі загроза залишається на низькому рівні: масового пересування техніки чи військ безпосередньо біля кордонів України не зафіксовано, а вздовж північних рубежів уже створено потужні оборонні укріплення.
Водночас Мінськ активно розбудовує дороги та артилерійські позиції, які Москва може використати для швидкого перекидання своїх сил під прикриттям спільних навчань. Хоча Олександр Лукашенко публічно запевняє, що Білорусь не нападатиме першою, експерти Інституту вивчення війни вважають республіку сильно залежною від Кремля після втрати частини суверенітету внаслідок ядерних навчань. На цьому тлі питання набуло міжнародного резонансу: президент Франції Еммануель Макрон уперше за кілька років зателефонував Лукашенку, щоб застерегти від відкриття другого фронту.
Нагадаємо, раніше повідомлялося, що Сили безпілотних систем України (СБС) зафіксували понад 500 потенційних цілей на території Білорусі. Про це говорив командувач СБС Роберт “Мадяр” Бровді після великого нальоту дронів на Москву. Конкретні об’єкти військові не розкривають, проте незалежні аналітики виокремили пріоритетні цілі — від нафтопереробних заводів до символічних споруд режиму.
