Прем’єрка Данії Метте Фредеріксен 26 лютого оголосила в парламенті про проведення дострокових виборів до Фолькетингу, які відбудуться у вівторок, 24 березня 2026 року. Це рішення було ухвалене в контексті дипломатичної кризи, що виникла через погрози США щодо Гренландії. Глава уряду офіційно ініціювала виборчу кампанію, вказуючи на необхідність термінового переозброєння та захисту суверенітету королівства.
Про це рішення повідомили з посиланням на заяву, опубліковану на офіційному сайті данського уряду. У документі вказано, що голосування перенесено, щоб виборці змогли вирішити важливі політичні питання. За словами аналітиків, це призведе до переобрання парламенту кілька місяців раніше, ніж було заплановано на жовтень 2026 року.
Під час свого виступу у Фолькетингу Метте Фредеріксен підкреслила історичну важливість майбутніх виборів для країни. Вона зазначила, що у наступні чотири роки данці повинні переглянути свої відносини зі США та зосередитися на переозброєнні для забезпечення миру в Європі.
«Це будуть важливі вибори», — зазначила Фредеріксен.
Початок передвиборчої кампанії відбувся на фоні загострення територіальних конфліктів. Після нових загроз президента США Дональда Трампа щодо Гренландії, дипломатичний тиск змусив Францію і Німеччину розгорнути свої війська на арктичному острові для підтримки Копенгагена.
«Криза зміцнила імідж Фредеріксен як стабільного кризового менеджера, як це було під час пандемії COVID-19 у 2020 році», — цитує політичну аналітикиню Елізабет Сване.
Політичні оглядачі зазначають, що, незважаючи на зовнішні загрози, позиції прем’єр-міністерки всередині країни значно посилилися. Ця консолідація суспільства навколо лідерки вже видна у впевненому зростанні її електоральних рейтингів.
Гренландська криза та вибори
Дипломатична криза почалася 21 січня з промови Дональда Трампа на форумі в Давосі, де президент США знову запропонував придбати Гренландію. Називаючи острів стратегічним активом і критикуючи Данію за нехтування обороною регіону, Трамп висунув ультиматум: Копенгаген має вибір або укласти угоду, або отримати «пам’ятну» відмову. Хоча Трамп заперечив наміри застосовувати силу, його слова викликали паніку в Європі та спонукали союзників по ЄС направити війська на острів для захисту данського суверенітету.
Офіційний Копенгаген вважає такі дії неприпустимим тиском на свою територіальну цілісність. Під час Мюнхенської конференції 15 лютого Метте Фредеріксен наголосила, що народ Гренландії ніколи не стикався з подібними загрозами. Данія створила спеціальну робочу групу для аналізу оборонної угоди 1951 року з метою знайти компроміс непорушуючи суверенітет. Водночас прем’єр-міністерка підтвердила наявність «червоних ліній», які Данія ніколи не перетне.
Для Метте Фредеріксен, яка керує країною з 2019 року, ця криза стала вирішальним моментом. Незважаючи на ризик втрати більшості в парламенті, жорстка відповідь Трампу підвищила її статус як «стабільного кризового менеджера». Оголошуючи дострокові вибори, прем’єрка має на меті отримати новий мандат довіри для захисту «червоних ліній» королівства, які вона запевняє, що не перейдуть за жодних обставин.
