Відома київська активістка Ірма Крат у Facebook заявила, що публічно винесла продукти з магазину «Сільпо» на вулиці Олеся Гончара в Києві та роздала їх «бідному українському народу». У столиці вже звикли до гучних інцидентів, пов’язаних із мережею Сільпо, але такого раніше не траплялося. Поліція Шевченківського району відкрила кримінальне провадження та допитала Крат. Саме вона одразу оприлюднила у соцмережах протокол свого допиту як доказ свого вчинку.
У своєму дописі жінка пояснила мотиви: власника мережі «Сільпо» Вадима Новінського вона називає «громадянином росії та піпом московського патріархату», а прибутки мережі — грошима, які нібито йдуть на фінансування ворога. Крат також провела паралель із «проросійським Орбаном», якого звинуватила в тому, що той «вкрав у України 100 мільйонів доларів», і на цій підставі визнала, що має моральне право забрати з магазину товари на відповідну суму.
За її словами, частину продуктів вона роздала «бідним українцям, які потерпають від голоду», а іншу частину відправила захисникам на фронт. Причиною свого вчинку Крат назвала загибель шестирічного хлопчика від рук російських військових, що, на її думку, стало «коротким замиканням у голові». Водночас активістка підкреслила, що «ніколи в житті без дозволу нічого не брала», тому вважає свою дію виправданою і морально виправданою.
Ірма Крат давно належить до найбільш суперечливих публічних постатей Києва — кожен новий епізод її біографії дивує, поки не з’явиться наступний. У липні 2021 року вона напала на народного депутата Микиту Потураєва в кулуарах Верховної Ради: вдарила його сумкою й заявила, що це «перша ластівка». У вересні 2023 року прийшла до суду захищати заарештованого Ігоря Коломойського, переконуючи суддю, що його звільнення «змусить Путіна плакати». А в грудні 2017 року на її Facebook-сторінці з’явилося повідомлення про власну смерть — потім вона пояснила це як спосіб перевірити «реакцію влади».
Усі ці вчинки Крат постійно виправдовує «благородними» мотивами й рідко визнає свою провину. Публічний формат її дій — вона сама знімає відео, пише дописи й публікує документи — свідчить про те, що вона щиро вірить у власну правоту. Цього разу активістка пішла ще далі: сама виставила в мережу поліцейський протокол допиту як доказ чесності. Те, що цей документ є частиною матеріалів кримінальної справи, її, здається, не бентежить.
«Ми зайшли в рашистський магазин, винесли ПУБЛІЧНО продукти, і роздали бідному українському народу, котрий потерпає від голоду.» — пише Ірма
Що зафіксовано в поліцейському протоколі: освіта, місце проживання та відмова відповідати
За даними протоколу, слідчий СВ ВП № 4 Шевченківського управління поліції Києва, лейтенант Шидловський Володимир Олексійович, допитав Ірму Миколаївну Крат 27 березня 2026 року — того ж дня, коли стався інцидент. У документі вказано, що підозрювана народилася 26 серпня 1984 року, є громадянкою України та має середню освіту. На момент допиту вона не мала постійного місця проживання: зареєстрована у селі Білогородка Бучанського району Київської області. На початку допиту Крат спеціально зазначила, що не стоїть на обліку у психіатра чи нарколога і почувається «добре».
Підозрювана підтвердила, що 27 березня 2026 року взяла з магазину «Сільпо» на вул. О. Гончара, 96 у Києві десять упаковок товарів — каву, сало, сир, фрукти та вино. Однак у своїх Facebook-постах та під час допиту вона також згадувала значно дорожчі позиції: червону й чорну ікру, французьке вино, грузинське та вірменське шампанське, імпортні сири та шоколад — продукти, які навряд чи асоціюються з «допомогою бідним». На питання про поняття «крадіжка» Крат фактично відмовилася відповідати. Вона також відмовилася надавати будь-яку інформацію про родичів і лікарів, завершивши допит словами, що «більше нічого повідомити не може».
Крадіжки й нелогічні виправдання: як такі справи вирішують у Києві
Київські суди регулярно розглядають справи про крадіжки в супермаркетах, і мотиви затриманих зазвичай не вирішують питання провини — ключовий факт тут один: заволодіння чужим майном. Так, у відомих випадках суд визнавав винними людей, котрі пояснювали крадіжку технічними помилками на касі чи іншими побутовими причинами. У випадку Крат ситуація ускладнена тим, що вона не лише не заперечує вчинене, а й відверто ним хвалиться, що може тільки спростити роботу слідства.
Правоохоронні органи столиці останнім часом стикаються з дедалі більш нестандартними випадками — від пограбувань із іграшковою зброєю до «гуманітарних місій» у супермаркети. Зв’язок у всіх них один: в остаточному підсумку автори нестандартних схем опиняються у суді, де оцінюють не наміри, а фактичні дії. Як завершиться справа Ірми Крат — вирішуватиме суд, але оприлюднена нею сама доказова база навряд чи полегшить її становище.
