Попри заявлені обіцянки, Київ досі не ввів в експлуатацію когенераційні установки на об’єктах теплопостачання. Раніше керівництво КМДА прогнозувало запуск цих установок на грудень 2025 року. Проте станом на початок січня 2026 року обладнання все ще знаходиться на етапі монтажу.
Таким чином, когенераційні установки, які були закуплені в 2024 році, досі не підключені до мереж. Про це повідомили у КМДА на запит LB.ua. На початку січня були отримані технічні умови для підключення когенераційних (газопоршневих) установок до електро- та газопостачальних мереж. Про це розповів Сергій Мрига, заступник директора департаменту житлово-комунальної інфраструктури КМДА, відповідаючи на питання про запуск їх експлуатації.
“У разі надзвичайних ситуацій КП “Київтеплоенерго” готове використовувати резервні джерела теплової та електричної енергії. Всі теплоджерела підприємства, де це можливо, оснащені генераторами на випадок відключення електрики, що дозволяє швидко відновити роботу під час знеструмлення”, – зазначив посадовець.
Що таке когенерація та чим загрожує її відсутність для столиці
Когенераційні установки на суму майже 1,2 млрд грн були замовлені ще в 2024 році. Їх встановлення та підключення виконує оператор теплопостачання, КП “Київтеплоенерго”. Когенераційні (газопоршневі) установки працюють на газу, одночасно виробляючи електроенергію та тепло, що забезпечує резервне живлення для критично важливих об’єктів та подачу теплоносія в мережу. Для столиці це означає: електрику для насосів, теплопунктів та лікарень, тепло для житлових кварталів і зменшення залежності від централізованої енергосистеми.
“На фоні постійних обстрілів критичної інфраструктури і нестабільного енергопостачання, відсутність когенерації означає ризик зупинки котелень під час аварій, холод у домівках під час блекаутів, зупинку насосів для водопостачання, вразливість лікарень і укриттів”, – коментує ситуацію голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко.
Тобто наразі Київ має лише документи: отримані технічні умови, а реальної генерації досі немає. Це підкреслює системні проблеми у підготовці критичної інфраструктури до зимового періоду в умовах енергетичної війни.
“Когенераційні установки мали стати символом стійкості столиці.
Натомість вони стали черговим символом нездатності міської влади забезпечити перехід від обіцянок до реальних результатів. І поки кияни залишаються без світла і бояться втратити тепло, у звітах КМДА продовжують фігурувати лише “технічні умови”, замість генерації мегаватів та гігакалорій”, – зазначає Попенко.
Що раніше обіцяли урядовці
У жовтні 2025 року директор департаменту житлово-комунальної інфраструктури КМДА Дмитро Науменко стверджував, що роботи зі встановлення когенераційних установок на об’єкти критичної інфраструктури столиці вже знаходяться на фінальному етапі. Він запевняв депутатів на сесії міськради, що все повинно запрацювати до грудня 2025 року.
Київський міський голова Віталій Кличко також анонсував встановлення когенераційних установок як резервних джерел живлення. Проте, за даними публічних закупівель, восени “Київтеплоенерго” лише замовляло послуги з облаштування бетонних укриттів для когенераційних установок. Після завершення будівництва укриттів, мали відбутися роботи з тепломеханічного підключення та тестової експлуатації.
До кінця 2025 року у Києві повинні були запрацювати 6 газопоршневих установок у рамках концепції енергетичного відновлення столиці. Вони мали виступати резервними джерелами живлення для об’єктів критичної інфраструктури, а сусідні мікрорайони могли б отримувати лише залишкову електроенергію. Загальна потужність цих шести “міні-ТЕЦ” становить понад 20 МВт.
