Масова демобілізація в Україні навряд відбудеться одразу після завершення бойових дій —, за оцінкою командувача Національної гвардії Олександра Півненка, вона може стати реальною лише приблизно через рік після припинення активних бойових операцій. Питання звільнення військових залишається одним із найгостріших у суспільстві з початку повномасштабного вторгнення, і Півненко підкреслює необхідність перехідного періоду для стабілізації.
Після зупинки вогню збройні сили не зможуть миттєво перейти до повсякденного мирного життя. На думку командувача, особовий склад має пройти так звану стабілізаційну фазу, перш ніж розпочнеться масове звільнення, про що він заявив у розмові з LIGA.net.
«Приблизно протягом року триватиме період стабілізації — будемо відновлювати навички мирного порядку життя й відучуватися від постійної бойової готовності. Лише після цього, орієнтовно через рік після закінчення бойових дій, можлива масштабна демобілізація. Це, на мою думку, об’єктивна оцінка», — зазначив командувач НГУ.
Окрім строків звільнення, Півненко зупинився на питанні комплектування підрозділів. Він вважає, що найкращим способом поповнення кадрів є рекрутинг — добровільне укладання контрактів на службу.
Наразі, за його словами, рекрутинг забезпечує не більше ніж 30% нових військовослужбовців, тоді як решту комплектує мобілізація через територіальні центри комплектування (ТЦК). Командувач також відзначив, що в окремих підрозділах бійці тривалий час залишаються на позиціях — іноді до шести місяців поспіль, і тому роботу територіальних центрів комплектування потрібно суттєво реформувати.
Що потрібно знати про звільнення після перемир’я
Скасування або завершення воєнного стану не веде автоматично до масового повернення військових у мирне життя. Для реалізації демобілізації необхідне офіційне рішення — указ президента, який має бути підтриманий Верховною Радою. Тому навіть технічне припинення бойових дій не гарантує миттєвого звільнення особового складу.
Народний депутат Федір Веніславський, член парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, підкреслював, що звільнення можливе тільки за умов фактичного відступу противника з українських територій. «Я не оптиміст щодо того, що найближчим часом з’явиться можливість для масового звільнення з військової служби», — зазначав він. Основною перешкодою для демобілізації є створення й підготовка резервів, які зможуть замінити військовослужбовців.
Реформа ТЦК і питання виплат військовим
Водночас у владних колах триває обговорення масштабної реформи системи комплектування армії. Президент Володимир Зеленський наголошував на намірі переходу від мобілізаційної моделі до контрактної армії, однак для цього потрібні значні фінансові ресурси. У парламенті розглядають ініціативи щодо суттєвого підвищення зарплат військовим: зокрема, обговорюють підвищення грошового забезпечення піхоти до орієнтовно 7 тис. дол. на місяць у рамках трансформації підходів до комплектування.
Мобілізація залишається однією з найбільш чутливих тем у громадянському суспільстві через конфлікти між територіальними центрами комплектування й призовниками, що виникають через примусове залучення до служби. Унаслідок таких суперечок страждають як військові, так і цивільні, іноді трапляються й трагедії. Щоб зменшити напругу, у Верховній Раді запропонували законопроєкт, який передбачає реформування ТЦК: зокрема, пропонується зобов’язати працівників центрів носити нагрудні жетони з індивідуальним номером та обов’язково пред’являти службові документи під час спілкування з громадянами.
