“МАФова реформа”, яку запровадила Київрада ще 2024 року, докорінно змінює вуличну торгівлю столиці. Численні великі й малі кіоски, торговельні павільйони, крихітні термінали для поповнення, автомайданчики “МобіКава” та навіть впізнавана ятка Aroma Kava з Хрещатика опинилися в однаковому становищі. Після втрати права законно стояти на локаціях такі споруди демонтують і вивозять на штрафмайданчик, де вони зберігаються протягом трьох років, а потім або розрізають на метал, або передають військовим.
Міцніші кіоски їдуть служити військовим
У Києві наразі діє три штрафмайданчики для конфіскованих МАФів: на вулиці Богатирській, Озерній та Святослава Хороброго — у промзоні поблизу аеропорту “Жуляни”, поруч із Тролейбусним депо №3. Саме на останню локацію ми приїхали у понеділок, 30 березня 2026 року: тоді місто, в особі директора Департаменту територіального контролю КМДА Михайла Буділова, передавало частину МАФів для потреб однієї з військових частин. Після початку повномасштабного вторгнення потреба в тимчасових спорудах для армії зросла, і така практика стала звичною.
“Мабуть, уже всі військові частини в Україні отримали МАФи від КП ‘Київблагоустрій’. Вони є в багатьох містах прифронтової зони — це близько тисячі тимчасових споруд за чотири роки повномасштабного вторгнення. Серед них і нові, і старі об’єкти, а також значна кількість пересувних торговельних точок”, — розповів Михайло Буділов.
Навколо — десятки й сотні кіосків, ларьків та павільйонів. За словами посадовця, їх загалом близько трьох тисяч. На тарані впадають в око різноманітні вивіски: “Китайська локшина” з кумедною пандою, пересувний кіоск у стилі української хати з солом’яною стріхою, майстерні з ремонту взуття, обмінні пункти, міні-ательє, барбершопи і, звісно, величезна кількість кав’ярень. Кав’ярень так багато, що складається враження, ніби вся столиця підсіла на ароматну робусту з Бразилії та Кенії — Кава Бінокль, Кавоманія, Uno Coffee, Мобі Кава, Aroma Kava.
Серед автівок знайшовся навіть раритетний “Barkas”
Серед майна на майданчику виявився і той самий павільйон, що стояв неподалік від головного виходу зі ст.м. Хрещатик — стильний, із впізнаваним візерунком. Окрему увагу привертають мобільні кав’ярні, що назавжди опинилися серед стаціонарних конструкцій: серед старих автівок — вітчизняних “Таврій” та давніших “Рафів” — помітно й раритетний східнонімецький “Barkas B1000”, а також Renault Kangoo 2000-х років, який його власники з якихось причин не забрали зі штрафмайданчика.
“Раніше близько 60% МАФів після демонтажу забирали їхні власники, компенсувавши КП ‘Київблагоустрій’ витрати за демонтажні роботи. Зараз цей показник впав до 11%. Причина проста: за новими правилами ці споруди вже не можна буде встановити повторно — ні перенести, ні розмістити. Тобто у Києві вони фактично нікому не потрібні”, — пояснює Михайло Буділов, вказуючи на відносно нові павільйони, вартість яких могла бути досить значною.
Військові уважно слідкують за тим, як обраний ними МАФ вантажать на платформу вантажівки. Ідентифікувати бійців неможливо, оскільки це представники однієї з бойових бригад, а вибраний добротний металевий павільйон відправиться на “передову”. Попри це атмосфера доброзичлива: військові жартують і кажуть, що київські кіоски віддано служать у обороні Краматорська та Слов’янська, є також у Констянтинівці та інших містах і містечках, що нині потерпають від бойових дій.
“Якщо строки зберігання ще не сплили, ми налагоджуємо зв’язок між військовими та власниками демонтованих споруд. Якщо останні не заперечують, МАФи передаються на потреби війська”, — пояснив посадовець.
“В ідеальному світі КП ‘Київблагоустрій’ не мало б існувати”
Штрафмайданчик сам по собі міг би стати локацією для індустріального туризму — це дуже атмосферне місце: тисячі кіосків і яток, іноді складених у два поверхи, створюють справді вражаючий ефект. Звісно, охорона навряд чи дозволить відвідувачам потрапити всередину — це об’єкт підвищеної небезпеки — але масштаби можна побачити на світлинах.
Помітно, що багато власників просто покинули свої споруди або переклали обов’язок демонтажу на міську громаду. Повідомлення з вимогою вивезти МАФ надходять за тижні або навіть за кілька місяців до приїзду техніки КП ‘Київблагоустрій’, однак не всі встигли або захотіли реагувати.
“За ідеєю, обов’язок власників — самостійно прибирати свої МАФи. Якщо б так було, КП, яке займається демонтажем, не мало б потреби існувати. Демонтують споруди, в яких або немає дозвільних документів, або строк дії документів вичерпано. Нині близько 40% власників прибирають МАФи самостійно, а 60% — ні, тому демонтаж робиться за рахунок бюджету”, — нарікає Михайло Буділов.
Ще одне питання, яке цікавить господарюючих киян: чи можна придбати “живий” павільйон, аби переробити його під літню кухню чи навіть курятник на дачі? Відповідь однозначна: МАФи мають або піти на метал, або бути переданими військовим — процедури викупу через аукціон чи інші варіанти нині не передбачені.
На Хрещатику прибрали усі МАФи, окрім історичного кіоску 1949 року
Нагадаємо, наприкінці грудня 2025 року хвиля демонтажу МАФів докотилася й до головної вулиці столиці. На Хрещатику 23 грудня прибрали кіоск, що простояв у цьому місці близько 15 років. У Департаменті територіального контролю також повідомили, чи чіпатимуть найвідоміший МАФ, що стоїть на розі Хрещатика й вулиці Прорізної з 1949 року.
Нещодавно ширилася інформація про пошкодження вітрин і розмальовування фасадів закладів мережі U420. Раніше повідомлялося, що ці МАФи, встановлені в людних місцях і біля станцій метро, нібито використовувалися для продажу психотропних речовин під виглядом сувенірної продукції. Серед клієнтів фігурували навіть неповнолітні, оскільки продавці не завжди ретельно перевіряли документи покупців.
