У Києві було проведено детальне соціологічне дослідження, що стосувалося майбутнього Житнього ринку. Результати показали, що київські жителі не бажають бачити ще одну “Бессарабку» з фудхолом — місто не потребує додаткових гастрономічних атракціонів. Натомість, громада прагне зберегти ринок як живий, доступний та локальний простір.
Дослідження та аналізи виконала агенція Nobr.agency за запитом громадської ініціативи “Житній буде жити”. Мета полягала не у створенні концепції під інвестора, а у зборі реальних очікувань киян — з цифрами, пріоритетами та межами допустимих змін. Виявилося, що у мешканців Подолу та гостей округу існує дещо різне уявлення про майбутнє Житнього ринку.
Одним із ключових питань стало впровадження фудкорту, на яке жителі відповіли неоднозначно. Мешканці Подолу виступають проти фудкорту як основного варіанту, оскільки це змінює саму сутність ринку, підвищує орендну плату та ставить під загрозу дрібних продавців. Для подолян це означає втрату щоденної функції – місця для купівлі продуктів, а не “досвіду”.
У свою чергу, гості району мають менш категоричну позицію. Вони підтримують гастрономічну складову як частину культурної програми, однак дослідження чітко окреслює межі: фудкорт можливий лише як другорядна, обмежена функція, а не як нова ідентичність будівлі. В іншому випадку Житній ризикує стати гастрономічним хабом, всередині якого ринок буде витіснено.
Цю логіку підтверджують і статистичні дані. 81% киян зазначають, що архітектура та атмосфера є головними пріоритетами, 79% підкреслюють доступність для людей із різними доходами, а 70% хочуть зберегти щоденну локальну торгівлю. Саме страх глобальної реновації ринку є підґрунтям скепсису щодо “фудхольної” трансформації.
Окремий розділ дослідження присвячений автентичності. Найвищі оцінки отримали місцева торгівля (4,48/5), баланс між малими виробниками та бізнесом (4,46/5), єдність стилю прилавків (4,45/5) та локальні виробники, такі як мед, сири, джеми (4,45/5). Цей набір показників не гармонізується з форматом фудкортів.
Згідно з результатами опитування, аналітики виділили три ключові зони Житнього. Перший рівень – класичний ринок (4,37/5): 61% респондентів чітко заявляють, що тут мають бути овочі, риба, молоко — без кав’ярень і артпросторів. Адже перший поверх – це серце Житнього.
Другий рівень – культурно-соціальний простір (3,80–3,90/5): тут можливі експерименти, події та обмежені гастрономічні формати, але тільки якщо вони не витісняють ринок. Зовнішня територія – соціальна зона (зелень 4,47/5; місця спілкування 4,07/5): інтеграція з вулицею, проте після вирішення базових питань безпеки та інфраструктури.
Різниця в поглядах між мешканцями Подолу та гостями є суттєвою. Жителі Подолу надають перевагу архітектурі (4,76), безпеці (4,65) та підтримці локальних виробників (4,45) і формулюють свій запит явно: “Залиште все, як є, але зробіть безпечніше”. Гості району частіше підтримують фудкорти (3,80) і культурні програми (3,90) та бажають бачити “місце для всього Києва”.
Отже, компромісний, але чіткий висновок дослідження: Житній має залишатися ринком на першому рівні, культурно-соціальним простором — на другому, і зеленою зоною взаємодії — зовні. Фудкорт можливий, але не є головним. У той же час, дослідження не виключає їжу як таку: підтримка гастрономічних заходів, фестивалів і тимчасових форматів свідчить про те, що їжа може бути частиною екосистеми ринку, але не заміною.
Ресторатори інвестували у власний проєкт на Бесарабці 3,5 млн доларів: які заклади там відкрилися
Нещодавно в соціальних мережах з’явилися світлини нового вигляду однієї з центральних торговельних локацій Києва. Деякі користувачі розцінили це як зразок бездушної урбаністики та знищення духовності, інші — як можливість врятувати пам’ятку історії від занепаду.
Також повідомлялося, що в гастрономічний проєкт “Бессарабка. Ринок їжі” інвестували близько 3,5 млн доларів, з яких більше половини — кредит. Незважаючи на те, що реконструкція ринку у середмісті Києва викликає жваві дебати, “резиденти” вже готуються до відкриття. Відомі також назви закладів, що працюватимуть на фуд-корті Бессарабського ринку, зокрема, Himalaya, Буффаліно, Міністерство десертів і “Жаровня”.
