Київ інвестує мільярди гривень у відновлення інфраструктури та децентралізацію системи теплопостачання, проте частина мешканців знову ризикує опинитися без тепла взимку. Після руйнування ТЕЦ-4 на лівому березі ситуація для понад тисячі будинків залишається під питанням. З одного боку — у КМДА звітують про масштабні роботи та наявність близько 30 млрд грн у плані підвищення стійкості. З іншого — народний депутат і фахівець з енергетики попереджає про можливі ускладнення й радить не покладатися на надто оптимістичні прогнози.
Про підготовку столиці до нового опалювального сезону виданню “Суспільне” розповів виконувач обов’язків першого заступника голови КМДА Петро Пантелєєв. Натомість народний депутат і перший заступник голови комітету Верховної Ради з питань енергетики Олексій Кучеренко висловив набагато похмурішу оцінку перспектив.
“Наполегливо раджу не довіряти жодним запевненням і виходити з того, що наступна зима, на жаль, може виявитися складнішою за попередню. Єдине, на що можна сподіватися — сприятлива погода без екстремальних морозів”, — сказав Кучеренко в ефірі.
Нардеп прямо вказав на ймовірність того, що не всі українці цього сезону матимуть централізоване опалення. Особливо загострилося питання на лівому березі: через руйнування Дарницької ТЕЦ-4 у лютому 2026 року понад тисячу будинків у Дніпровському та Дарницькому районах досі залишаються без централізованого теплопостачання.
У КМДА ж подають картину більш оптимістичною. За словами Пантелєєва, місто вже направило близько 5 млрд грн на першочергові роботи. Упродовж другого кварталу планується додатково виділити ще 7,5 млрд грн на закупівлю обладнання, оплату підрядників та запуск нових проєктів. Загальний комплексний план стійкості Києва оцінюють у 61 млрд грн, причому пріоритетні заходи до зими становлять приблизно 30 млрд грн.
“Громади можуть долучатися до програм співфінансування, які дають змогу робити будинки автономними, енергонезалежними та більш стійкими. Фактично перетворювати їх на невеликі фортеці”, — зазначив Пантелєєв.
У місті вже монтували п’ять когенераційних установок загальною потужністю 66 мегаватів — так звані міні-ТЕЦ. Два об’єкти вже працюють, ще три проходять пусконалагодження. За словами Пантелєєва, цього недостатньо для повного покриття потреб у теплі всього міста, але такі установки допоможуть підтримувати критично важливі об’єкти та забезпечувати резервні потужності.
Окремим напрямком є децентралізація теплопостачання. Місто встановлює сонячні генерації для шкіл, резервні джерела живлення для соціальних установ та модульні котельні для будинків, що виходять із централізованої мережі. Фінансування відбувається за принципом 90% — кошти міста і 10% — кошти будинкової громади. За останні три роки понад 70 дахів у Києві отримали сонячні електростанції.
Що вирішила доля ТЕЦ-4
Ключове питання для лівого берега — що робити з Дарницькою ТЕЦ. Аналітики з DiXi Group вважають, що єдиним реалістичним способом повернути тепло до початку сезону 2026/2027 може стати повна заміна пошкодженого обладнання на ідентичне з консервації в інших країнах у форматі гуманітарної допомоги. Уряд у березні підтвердив готовність профінансувати відновлення державними коштами, хоча станція перебуває у приватній власності.
Але навіть у разі відновлення роботи ТЕЦ ексголова “Укренерго” Володимир Кудрицький нагадує про постійний ризик нових ракетних ударів. За його словами, довгостроковим виходом із цієї ситуації є створення мережі децентралізованих малих електростанцій на лівому березі. Однак це потребуватиме років, значних інвестицій і будівництва інфраструктури: наприклад, у Троєщини взагалі відсутні мережі середнього тиску газу, які доведеться прокладати заново.
Показовою є й оцінка очільника Держагентства з відновлення Сергія Сухомлина: за його даними, у лютому 2026 року Київ був готовий до наступного опалювального сезону лише на 1–2%. Відтоді роботи пришвидшилися, проте розрив між наявними ресурсами та потребами залишається значним.
Як Київ пережив удари по ТЕЦ минулої зими
Зима 2025–2026 стала для Києва найважчою від початку повномасштабного вторгнення. Через масовані удари по міських ТЕЦ у січні–лютому 2026 року тисячі будинків залишалися без тепла на тижні. Найгірша ситуація склалася на лівому березі, де ТЕЦ-4 і ТЕЦ-6 забезпечували теплом великі житлові масиви — Троєщину, Лісовий масив, Дарницю та частини Дніпровського району. Після зупинки насосного обладнання воду з опалювальних систем доводилося зливати, щоб уникнути розриву труб у мороз.
Правий берег виявився стійкішим перед ударом насамперед тому, що там опалення давно децентралізоване — сотні невеликих котелень замість кількох великих станцій. Саме цей досвід тепер покладають в основу стратегії підготовки лівого берега до наступного опалювального сезону. Чи вдасться втілити її повністю до листопада — питання відкрито.
