З 28 квітня 2026 року Київський метрополітен повністю припинив продаж квитків за готівку — у підземці більше не працює жодна каса, де касир міг би прийняти гроші від пасажира. Рішення набуло чинності на тлі інтенсивних обговорень собівартості перевезень у столичній підземці, яка офіційно перевищує 64 гривні на одного пасажира. Оголошення про закриття кас з’явилися у вестибюлях станцій; їхні фотографії швидко поширилися в соціальних мережах.
За повідомленням КП “Київський метрополітен”, саме станції “Вокзальна” (червона лінія), “Почайна” (синя лінія) та “Видубичі” (зелена лінія) залишалися останніми пунктами, де можна було придбати квиток за готівку у касира. Ці три станції обслуговують найбільший потік пасажирів, що прибувають з передмість та інших регіонів, тому перехід на безготівкову оплату там відбувся в останню чергу. Отже, готівковий продаж квитків у міському метрополітені повністю зупинено.
Тепер для оплати проїзду доступні лише безготівкові способи. Пасажири можуть купувати QR‑квитки або поповнювати транспортні картки в терміналах самообслуговування, розташованих у вестибюлях кожної станції. Також оплачувати поїздку можна, прикладаючи безконтактну банківську картку безпосередньо до турнікета — цим способом користуються більшість пасажирів уже кілька років. Крім того, приймаються мобільні платежі через Apple Pay та Google Pay.
Ліквідація готівкових кас — завершальний етап багаторічної цифровізації оплати у київському метро. Ще з 2017 року підземка поступово скорочувала кількість традиційних кас і готувалася до запровадження електронного квитка. У 2020 році з обігу остаточно зникли жетони — символи столичної підземки з майже 30‑річною історією. Відтоді основними способами оплати стали транспортні картки та безконтактні платежі, а кількість станцій із касами зменшувалася до трьох.
Підвищене навантаження на термінали самообслуговування після закриття кас — очікуваний результат реформи. Раніше метро оголошувало тендери на оновлення обладнання терміналів через зношеність компонентів, спричинену зростанням навантаження: мова йшла про заміну купюроприймачів, принтерів та NFC‑зчитувачів. Пасажирам, особливо людям старшого віку та гостям столиці, які звикли розраховуватися готівкою, доведеться адаптуватися до нових правил; метрополітен радить заздалегідь обрати зручний спосіб оплати.
Перехід на повністю безготівкову систему відповідає загальноєвропейській тенденції: більшість сучасних міських транспортних систем у ЄС давно відмовилися від продажу квитків за готівку в касах і розвивають мобільні застосунки, термінали та безконтактну оплату. Для Києва це також крок до зменшення операційних витрат, оскільки обслуговування кас і збір готівки вимагали значних ресурсів. Тариф на проїзд наразі залишається незмінним з 2018 року — 8 гривень за поїздку.
Тарифи та дискусія навколо київського метро
Поки метрополітен завершив цифровізацію процесу оплати, у Київраді триває дискусія про можливість безоплатного проїзду в підземці. Прихильники ідеї підкреслюють, що обсяги збитків підприємства значно перевищують надходження від продажу квитків, а місто несе додаткові витрати на адміністрування платежів. Утім чиновники відповідних відомств налаштовані скептично — вони побоюються претензій через зменшення доходів комунального підприємства.
Паралельно міська влада обговорює можливість підвищення тарифів на транспорт у Києві. Після вилучення з бюджету столиці близько 8 млрд гривень центральною владою, у документах КМДА вказано на ризики щодо збереження довоєнних тарифів на перевезення. Мер Віталій Кличко доручив профільним департаментам підготувати економічне обґрунтування для перегляду вартості проїзду — конкретна нова сума поки не визначена, але очікується, що тариф може зрости вперше за вісім років.
