Укрзалізниця оголосила про масштабну реконструкцію Центрального залізничного вокзалу Києва з метою забезпечення повноцінної доступності інфраструктури для маломобільних пасажирів. Мешканці столиці з обмеженою мобільністю, які вже користуються безкоштовним міським таксі, незабаром отримають і належно пристосований залізничний вузол. Роботи планують завершити до 2027 року, але за більш оптимістичного сценарію ключові зміни можуть бути реалізовані вже у 2026 році. Основна увага приділятиметься переобладнанню другої та третьої колій: підняттю рівня перонів і встановленню нових ліфтів і ескалаторів.
Про це в ефірі програми “Київський час” розповів член наглядової ради Укрзалізниці Сергій Лещенко, інформували Новини.LIVE. За його поясненням, проєкт передбачає вирівнювання висоти перонів так, щоб люди у кріслах колісних могли безперешкодно заїжджати до вагонів без подолання сходових бар’єрів. Також заплановано монтаж просторих сучасних ліфтів і ескалаторів між конкорсом і платформами. Наразі на вокзалі працює всього один ліфт, пандусів явно не вистачає, а ті, що є, мають надто крутий кут нахилу.
Стан доступності на Центральному вокзалі залишається критичним для людей з інвалідністю. Пасажирам на візках і батькам із дитячими колясками доводиться долати численні сходи, аби потрапити до свого потяга. На більшості колій відсутні звукові орієнтири для людей з порушеннями зору, а персонал не завжди може надати своєчасну допомогу при посадці.
Лещенко наголосив, що йдеться про значні капіталовкладення в умовах непростої фінансової ситуації компанії. Через повномасштабну війну та скорочення вантажних перевезень Укрзалізниця зазнає значних збитків, що ускладнює виконання великих інфраструктурних проєктів. Проте переобладнання перонів з урахуванням інклюзивних потреб лишається одним із визначених пріоритетів.
“Слід розуміти, що це великі інвестиції. У період, коли залізниця працює збитково через падіння вантажопотоку внаслідок війни, такі зміни відбуваються, але потребуватимуть часу. Називалися терміни до 2027 року, хоча хотілося б завершити якомога швидше — у 2026-му, щоб принаймні ще дві колії стали інклюзивними”, — підкреслив Лещенко.
Подібні вимоги щодо доступності вже давно втілені у провідних європейських залізничних хабах — і Київ, рухаючись у бік євроінтеграції, має на меті наблизитися до цих стандартів. Так, головний вокзал Відня, відкритий у 2014 році, із самого початку проектувався з урахуванням універсального доступу: на всіх платформах передбачено рівний вхід до вагонів без сходинок, є тактильні маркування й численна мережа ліфтів. Берлінський центральний вокзал забезпечує доступність на шести рівнях завдяки розгалуженій системі ліфтів — людина у візку може самостійно дістатися будь-якої платформи.
Варшава також нещодавно оновила платформу Warszawa Centralna: рівень підлоги перонів відповідає входу до вагонів, підземні переходи оснащені ліфтами та пандусами. Амстердамський Centraal Station відзначається розвиненою тактильною навігацією й виділеними маршрутами для маломобільних пасажирів. У багатьох країнах ЄС інклюзивність залізничної інфраструктури закріплена на законодавчому рівні — це не опція, а обов’язкова умова для публічних транспортних вузлів. Саме до таких стандартів поступово прагне і Україна на шляху до членства в ЄС.
Що Укрзалізниця вже зробила для доступності транспорту
Реконструкція вокзалу — не перший крок Укрзалізниці в напрямку інклюзивності. На Київщині вже запущено модернізований інклюзивний електропоїзд ЕР-9М, капітально відремонтований на Київському електровагоноремонтному заводі. Вагони пристосовані для маломобільних пасажирів і людей з інвалідністю — від початку повномасштабного вторгнення це вже 33-й оновлений склад. Електропоїзд обслуговує маршрути Тетерівського напрямку, поєднуючи Київ із Ірпенем, Бучею та Ворзелем.
Паралельно вносять зміни й у площу перед вокзалом. На Вокзальній площі відкрився новий паркінг на 69 місць, серед яких є спеціально обладнані місця для людей з інвалідністю. Роботи з облаштування доступної інфраструктури ведуться комплексно — не лише на платформах, а й на підходах до вокзалу. Водночас повне вирішення проблеми залежить від масштабного переобладнання перонів, про яке згадував Лещенко.
