У країнах Балтії ставлення до заяв президента України Володимира Зеленського про нібито підготовку нападу з боку Росії залишилося стриманим. Місцеві лідери схильні розцінювати ці заяви як елемент «риторики залякування», а не як беззаперечне підтвердження неминучої загрози. Зокрема, прем’єрка Литви Інга Ругійнене заявила, що наразі немає підстав для паніки або надмірних побоювань щодо безпосередньої загрози з боку РФ.
Про реакцію політичного керівництва балтійських держав стало відомо після висловлювань Зеленського про можливі ризики для регіону. Частина естонських політиків вважає такі оцінки перебільшеними і попереджає, що вони можуть ускладнювати комунікацію між союзниками.
Голова литовського уряду наголосила, що наразі немає підстав для «риторики залякування», яку поширюють окремі голоси. За її словами, якби з’явилися реальні передумови загострення, позиція країни також зазнала б змін.
“Особливо тому, що передумови для такої риторики відсутні. Якби ми їх спостерігали, наша риторика також була б іншою. Сьогодні хочу підкреслити: ми інвестуємо значні фінансові ресурси в оборону, є членами НАТО і наразі не бачимо жодних сигналів про те, що в короткий термін може статися напад тут і зараз”, — заявила глава литовського уряду.
Водночас Ругійнене не заперечує, що Литва враховує свою географічну близькість до потенційних “зон напруженості”. Особливу увагу приділяють сусідству з Білоруссю, де періодично фіксують гібридні операції та провокації. Тому, на її переконання, постійне вдосконалення оборонного планування й адаптація стратегій під сучасні виклики залишаються пріоритетом.
На Заході побоюються, що Путін може надіслати удар по Європі вже цієї весни
Західні аналітики висловлюють думку, що президент РФ Володимир Путін відчуває себе загнаним у глухий кут через невдачі на фронті, складну економічну ситуацію та обмежені шанси на перемогу. Через це він нібито може вирішити, що слушний момент для широкої ескалації — саме зараз, доки є можливість підривати європейську безпеку.
На думку деяких колоністів, Путін може намагатися діяти до того, як європейські країни завершать переозброєння або коли в розробці з’являться нові далекобійні системи для України, здатні вражати глибокі цілі на території РФ. Також увага приділяється внутрішньополітичним факторам у США — зокрема, можливій войовничій риториці Дональда Трампа щодо НАТО, що могло б відбитися на євроатлантичній єдності.
За повідомленнями ЗМІ, у Росії готують законопроєкт, який дасть владі додаткові підстави для відправки військ за кордон нібито з метою «захисту прав громадян РФ». Держдума вже ухвалила відповідний документ у першому читанні. У пояснювальній записці йдеться, що країна-агресор може виправдовувати такі дії необхідністю «захисту» своїх громадян у разі їх затримання, тиску чи переслідування за кордоном.
Голова Генштабу Чехії Карел Ржехка попереджав, що агресивні плани Росії вже становлять серйозну загрозу для безпеки Європи. За його оцінкою, у найближчі роки Кремль може ініціювати новий конфлікт на європейському континенті — ймовірно в період приблизно 3–6 років, тобто орієнтовно у 2029–2032 роках.
Подібні побоювання висловлював колишній головнокомандувач Сил оборони Естонії Мартін Герем: він попереджав, що Москва має інструменти для підриву НАТО зсередини, навіть без масштабного вторгнення, і підкреслював, що протистояння з Альянсом стало частиною імперської ідентичності Кремля.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус у інтерв’ю Die Zeit зазначив, що лише одна людина може негайно припинити війну в Україні — і це Путін. Однак, за його словами, наразі в РФ немає готовності навіть до тимчасового припинення вогню.
