Голова канцелярії президента Польщі Збігнев Богуцький у інтерв’ю RMF FM переклав провину за загострення польсько-українських відносин на українську сторону. За його словами, корені нинішньої кризи нібито не в діях президента Польщі Кароля Навроцького, а в окремих рішеннях Києва — зокрема в присвоєнні одній із військових частин імені “героїв УПА” та нібито в зневазі до пам’яті жертв так званої “Волинської трагедії”.
Богуцький стверджує, що Україна нібито вирішила проігнорувати досягнуті у Варшаві домовленості та пам’ять постраждалих, і саме через це контакти між двома державами опинилися в напруженому стані.
“Контакти та відносини перебувають у поганому стані, але не тому, що так чи інакше вчинив президент Навроцький. А тому, що українська сторона, по суті, вирішила знехтувати пам’яттю про жертв та домовленостями, досягнутими у Варшаві”, – заявив він.
Окремо чиновник прокоментував рішення присвоїти військовій частині ЗСУ ім’я “героїв УПА”, назвавши його неприйнятним з точки зору польської державної політики. За його словами, такий крок образливий для польського суспільства та зачіпає пам’ять постраждалих у минулих подіях. Водночас на запитання, чи була нинішня криза спеціально спровокована напередодні річниці так званої “Волинської трагедії”, Богуцький відповів заперечно.
“Це було просто погане рішення, скандальне, образливе для поляків і таке, що зачіпає нашу пам’ять, пам’ять про цих жертв. Сподіваюся, що це не було заплановано, бо це свідчило б про ще гірше”, – додав він.
Богуцький також повідомив, що польська сторона нібито робила кроки для відновлення контактів між президентами, проте прямого діалогу не відбулося. На питання про наявність комунікаційних каналів між адміністраціями обох держав він відповів коротко: дипломатичні канали функціонують.
Раніше міністр канцелярії президента Польщі Агнешка Єнджак пояснювала, чому відзнаку було відкликано у президента України, одночасно підкресливши, що орден не позбавляють посмертно. Вона також окремо коментувала ситуацію з Герхардом Шредером, вказавши на відмінність у підходах до окремих випадків. У своїй промові Єнджак наголосила, що деякі нагороджені, як-от Беніто Муссоліні чи Єкатерина II, залишаються у списку, що викликало додаткові дискусії у публічному просторі.
Скандал з орденом та реакція
Нагадаємо: 19 червня президент Польщі позбавив президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла. Це рішення спричинило широкий дипломатичний резонанс у відносинах між Варшавою та Києвом. Орден Білого Орла — найвища державна відзнака Польщі — раніше було присвоєно Зеленському як символ солідарності з Україною в умовах повномасштабної війни з Росією.
Офіційні аргументи Варшави щодо відкликання нагороди викликали неоднозначну реакцію як в Україні, так і в самій Польщі. Сам Кароль Навроцький наполягав, що його рішення не було спрямоване проти України, а мало на меті підкреслити потребу поваги до польського болю й історичної пам’яті. Проте такі пояснення не пом’якшили загальної напруги.
У польському політичному та громадському середовищі реакції розділилися: частина політиків різко засудила масове повернення нагород українськими чиновниками, інші — жорстко критично поставилися до дій Навроцького. Загалом історія з орденом поглибила дискусію про межі дипломатичної символіки та роль історичної пам’яті у сучасній політиці.
Сам Володимир Зеленський у своїй публічній реакції порівняв курс польського президента з політикою угорського прем’єра Віктора Орбана — це стало одним із найрізкіших попереджень, яке Київ адресував Варшаві за останній час. Детальніша реакція української сторони на кроки польського керівництва активно обговорюється в медіа та політичних колах.
