З 1 квітня 2026 року на водоймах Київської області почала діяти щорічна весняно-літня нерестова заборона на вилов водних біоресурсів — період підвищеної вразливості риб та посиленого контролю на водоймах. Рибоохоронний патруль у перші дні квітня вже вилучив 150 метрів сіток та 30 раколовок на водоймах регіону. Такі обмеження запроваджуються щороку для збереження природного відтворення рибних популяцій та захисту екосистем. Тривалість нерестових заборон залежить від типу водойми та конкретного водного об’єкта.
За даними Державної екологічної інспекції Столичного округу, у 2026 році графік нерестових обмежень на Київщині такий: Київське і Канівське водосховища — з 10 квітня по 20 червня; річка Десна в руслових водах — з 10 квітня по 30 травня, у придаткових водах — з 10 квітня по 30 червня; усі інші водосховища та озера з затоками — з 1 квітня по 10 червня; інші річки та їх руслові води — з 1 квітня по 20 травня, а в придаткових водоймах — з 1 квітня по 30 червня.
Під час нерестової заборони любительська риболовля не забороняється повністю, але функціонує в суворо регламентованому форматі. Дозволено рибалити лише з берега поза межами нерестовищ — однією вудкою з двома гачками, або двома вудками з одним гачком на кожній, або спінінгом із однією штучною приманкою. Ці норми стосуються однієї особи і не підлягають перевищенню в жодних умовах. Також заборонено пересування на моторних суднах та використання будь-яких транспортних засобів на водних об’єктах у період нересту — виняток становить лише спеціальний транспорт уповноважених органів.
Паралельно з нерестовою забороною, на Київщині до 30 червня 2026 року включно триває сезонна заборона на вилов раків. Обидва обмеження доповнюють одне одного й спрямовані на збереження природних ресурсів регіону в найчутливіший весняний період. Під час нересту ДЕІ Столичного округу посилює патрулювання та проводить регулярні рейди; кожен задокументований випадок порушення природоохоронного законодавства передається до відповідних органів. Громадяни, які мають інформацію про браконьєрство або незаконний збут риби, можуть звертатися до інспекції за телефоном (044) 209-12-56 або на email: stolica@dei.gov.ua.
Порушення нерестової заборони тягнуть за собою різні види відповідальності залежно від тяжкості правопорушення та завданих збитків. За незначні порушення правил рибальства (ст. 85 ч. 3 КУпАП передбачено попередження або штраф від 34 до 170 грн. Якщо порушник використовував заборонені знаряддя — електрострум, вибухівку, вогнепальну зброю, сітки, перемети та інші засоби масового вилову — це кваліфікується як грубе порушення: штраф від 340 до 680 грн із обов’язковою конфіскацією знарядь лову та незаконно добутої риби. Найсуворіша відповідальність настає при спричиненні істотної шкоди рибному господарству за ст. 249 Кримінального кодексу України: штраф від 1 700 до 3 400 грн або обмеження волі до трьох років із конфіскацією знарядь промислу та всього незаконно здобутого.
Окрім штрафних санкцій, кожен браконьєр зобов’язаний відшкодувати збитки за кожну незаконно виловлену рибину згідно з таксами, затвердженими постановою Кабміну. Щука — 3 468 грн за особину, окунь — 3 162 грн, лящ — 1 649 грн, лин — 1 598 грн, карась сріблястий — 1 581 грн. Ці суми нараховуються незалежно від адміністративного чи кримінального покарання: порушник несе й штраф, й обов’язок компенсувати збитки одночасно. Саме тому навіть невеликий улов, виловлений за допомогою сіток або в нерестовищі, може коштувати браконьєру десятків або сотень тисяч гривень.
Варто розуміти, що адміністративна відповідальність — лише перший щабель покарання, і вона не звільняє від відшкодування збитків. Якщо обсяги вилову спричинили істотну шкоду, поліція відкриває кримінальне провадження за ст. 249 КК України з конфіскацією човнів, сіток та іншого спорядження. Практика показує: кілька щук або лящів, виловлених сіткою, іноді достатні, аби загальна сума збитків перевищила сотні тисяч гривень. Закон передбачає й такі санкції, коли суд може призначити позбавлення волі без можливості замінити його штрафом.
Браконьєри вже намагаються скористатися нерестом: перші затримання квітня
Незважаючи на заборони та посилені рейди, браконьєри не зменшують активності — і вже в перші тижні нересту 2026 року правоохоронці фіксують порушення на водоймах Київщини. Зокрема, на Київському водосховищі затримали браконьєрів зі сіткою, в якій знаходилися карасі загальною вартістю понад 100 тисяч гривень. Вилучену рибу повернули до природного середовища, спорядження описано та вилучено, а відомості про інцидент зафіксовано у відповідних протоколах. Такі випадки демонструють: нерестовий період — це не тільки час відновлення природи, а й період активної роботи й з боку браконьєрів, і з боку інспекторів рибоохорони.
Рейди проводяться системно по всій території Київської області — і на великих водосховищах, і на малих річках та озерах. Показово, що частина громадян ігнорує природоохоронні обмеження навіть після численних публічних попереджень уповноважених органів. Державна екологічна інспекція Столичного округу наголошує на невідворотності відповідальності для кожного порушника — від адміністративного штрафу до кримінального переслідування. Затриманим браконьєрам слід усвідомити просту річ: реальна вартість кожної незаконно виловленої рибини часто значно перевищує її ринкову ціну.
