Новий угорський уряд уперше після перемоги Петера Мадяра офіційно висловив готовність вести діалог щодо вступу України до ЄС — однак лише за умови, що Київ виконає конкретні вимоги, що стосуються прав угорської меншини в Закарпатті. Питання прав угорців у регіоні стало ключовим джерелом напруження між Будапештом і Києвом після того, як Мадяр відмовився блокувати допомогу Україні. Будапешт наполягає на реалізації 11-пунктового плану, який було розроблено за часів уряду Орбана, і лише після його виконання готовий зняти вето на відкриття переговорів про членство України в ЄС.
Про позицію стало відомо після дискусії між послами країн Євросоюзу, що відбулася минулої середи. За даними європейських ЗМІ, угорський посол підтвердив готовність до обговорення європейської перспективи України, водночас наголосивши на підході, «заснованому на заслугах».
Паралельно з цим Мадяр ініціював технічні консультації з українським урядом щодо гарантій мовних, освітніх і культурних прав угорської громади на Закарпатті. Попередній уряд на чолі з Віктором Орбаном блокував відкриття першого ключового пакета переговорів, що стосувався верховенства права та фінансового контролю.
Мадяр також розповів про зміст телефонної розмови з головою Європейської ради Антоніу Коштою. За його словами, Кошта особисто передав президентові України чітке повідомлення.
“Президент Антоніу Кошта повідомив мені, що вчора він ясно дав зрозуміти президенту України, що будь-яким подальшим крокам має передувати повага до прав угорської меншини, яка проживає в Україні.”
Джерело, близьке до угорського уряду, повідомило, що якщо Україна виконає умови 11-пунктового плану — і якщо представники угорської спільноти в Закарпатті схвалять результати — Угорщина підтримає відкриття першої великої глави переговорів. Водночас це джерело застерегло, що до списку, складеного за часів Орбана, могли бути включені складні та політично чутливі вимоги, які можуть стати «прихованим підводним камінням». Тому, навіть за взаємної готовності сторін, шлях до зняття вето може виявитися непростим.
Чого вимагає Угорщина
План, який Орбан узгодив у 2024 році, налічує 11 пунктів. Серед ключових вимог Будапешта — наступне:
- відновити для угорської меншини права, які були чинні до 2015 року;
- дозволити ширше застосування угорської мови в освітньому процесі;
- розширити обсяг навчання угорською мовою в школах;
- надати можливість продовжувати навчання угорською після 4 класу;
- гарантувати функціонування угорських шкіл без обов’язкового переведення на українську мову;
- дозволити використання угорської мови в державних установах і органах місцевого самоврядування Закарпаття;
- повернути більш широкі права на використання угорської мови в медіа та культурній сфері;
- забезпечити окреме представництво угорської меншини;
- відновити для угорців статус «традиційної національної меншини»;
- гарантувати право угорців на власні освітні та культурні установи;
- узгоджувати майбутні мовні та освітні законопроєкти України з представниками угорської громади Закарпаття.
Що змінилося після квітневих виборів
Президент України зустрівся з представниками угорської громади Закарпаття 9 квітня — за три дні до виборів в Угорщині. Зеленський заявив, що Україна «працює над усіма питаннями», що стосуються угорців на заході країни, підкресливши, що вони — такі ж громадяни держави, як і всі інші. У Будапешті ці слова сприйняли як конструктивний сигнал. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга також підтвердив готовність до взаємодії з новим угорським урядом у питаннях нацменшин.
28 квітня Мадяр запропонував провести зустріч із Зеленським на початку червня в Береговому — місті на Закарпатті, яке є важливим центром місцевої угорської спільноти. Питання розширення може бути внесене до порядку денного наступної Ради ЄС, де очікується зустріч лідерів. Проте канцелярія Антоніу Кошти готова включити це питання лише за наявності конкретного прогресу щодо зняття угорського вето. Потрібно розуміти, що зняття вето буде лише першим кроком; позиції інших держав-членів ЄС поки публічно не озвучувалися.
Крім того, ЄС поставив перед Києвом окрему вимогу — ухвалити амбітний план із захисту прав усіх національних меншин: угорської, румунської, польської та болгарської. У березні Україна оголосила День румунської мови як жест назустріч Бухаресту. Це свідчить про те, що Київ намагається одночасно врегулювати питання з кількома сусідніми країнами, для яких проблематика нацменшин є внутрішньополітично чутливою.
Переговори про нацменшини: складна передісторія
Ще в травні минулого року заплановані переговори між представниками України та Угорщини щодо прав нацменшин були несподівано перенесені. Українська делегація вже прибула до Ужгорода, але угорська сторона змінила свої плани, і нову дату зустрічі довго не призначали. Цікаво, що це сталося незабаром після скандалу, пов’язаного з угорськими шпигунами.
Угорська сторона наполягає на відновленні вільного використання угорської мови та на гарантіях політичного представництва для своєї громади на регіональному й національному рівнях. Україна подала заявку на вступ до ЄС 28 лютого 2022 року, а 23 червня 2022 року Рада ЄС надала їй статус кандидата. Зміни в угорській політиці стали можливими після перемоги партії «Тиса» 13 квітня 2026 року, коли Мадяр отримав понад 69% голосів і забезпечив собі конституційну більшість.
