У Києві все ще функціонують застарілі інфраструктурні рішення, які, можливо, мали б зробити місто безпечнішим, але насправді викликають незручності та розчарування. Одним з таких рішень є металева огорожа на Великій Васильківській, встановлена для боротьби з хаотичним паркуванням та переходами у недозволених місцях. Наразі ця огорожа викликала нову хвилю критики, зокрема через ускладнення пересування пішоходів і людей на інвалідних візках.
Киянин Дмитро Макагон опублікував у соціальних мережах фото металевої огорожі, розташованої вздовж парковки на Великій Васильківській, навпроти Палацу “Україна”. Як зазначив чоловік, водіям доводиться виходити з автомобілів прямо на чотирисмугову проїзджу частину і долати значну відстань, щоб потрапити на тротуар. При цьому такі огорожі не підвищують безпеку, вони легко ламаються при зіткненні і лише слугують приводом для неефективного витрачання бюджетних коштів.
Ця огорожа стала темою обговорень серед містян з різними думками. Хтось вважає, що вона дійсно створює небезпеку для пішоходів, особливо для людей з інвалідністю, які змушені виїжджати на проїзджу частину в пошуках спеціально відведених місць для паркування. Інші наголошують, що саме такі бар’єри стримують хаотичне паркування на тротуарах та рятують життя любителям перебігати небезпечні вулиці де завгодно.
Дисципліновані пішоходи вважають, що паркан необхідний, адже як тільки його прибирають, тротуар відразу заповнюється автомобілями. Більш того, дорогі сучасні стовпчики або ламаються, або спилюють вночі, тому єдиним ефективним бар’єром залишається металевий паркан. Люди визнають, що такий підхід недосконалий, але альтернативи поки не видно.
Проте, деякі користувачі звертають увагу на те, що огорожа ускладнює безпечний вихід з автомобіля на тротуар. Адже водію на інвалідному візку просто не вдасться скористатись паркомісцем, яке нібито призначене для таких випадків. Безбар’єрних заїздів або спеціальних проходів у паркані, звісно, не передбачено.
До речі, кияни нагадують, що спочатку паркан встановили як бар’єр між пішоходами та небезпечною дорогою, а вже потім – нанесли розмітку для парковки. Раніше автомобілі стояли прямо на тротуарі, повністю блокуючи прохід.
Деякі містяни навіть виявили інформацію щодо встановлення огорожі КМДА. З’ясувалося, що такі металеві конструкції почали встановлювати ще до Євро-2012. Тоді Велику Васильківську зробили односторонньою магістраллю безперервного руху, і в рамках підготовки до футбольного чемпіонату було вирішено закрити вільний доступ пішоходів до проїзної частини.
Аналогічні металеві огорожі встановили на Жилянській, Саксаганського, Басейній, Антоновича та бульварі Лесі Українки. Всі ці вулиці стали частиною так званого “протокольного маршруту” – зони підвищеної безпеки навколо стадіону. Паркани були встановлені не для покращення транспортного руху, а для запобігання небезпечному переходу пішоходів у заборонених місцях.
Однак, нині не всі погоджуються з таким підходом. Пропонується реалізувати додаткові наземні переходи там, де пішоходи змушені шукати прогалини в огорожі. Це, на думку багатьох, зменшить спокусу перебігати чотири смуги і не створить проблем водіям, які виходять з припаркованих транспортних засобів.
Крім критики самого рішення, звучать і закиди до міської влади. Коментатори вважають, що встановлення таких парканів – це не що інше, як спосіб освоєння бюджетних коштів без реального результату. Особливе обурення викликає відсутність будь-якої доступної інфраструктури для виходу з автомобіля на інвалідних паркомісцях.
Згадують і комунальне підприємство ШЕУ Голосіївського району, яке, вірогідно, відповідало за встановлення паркану. Деякі користувачі прямо звертаються до чиновників із запитаннями: скільки коштувала така “безпека”? І чому за ці гроші не можна було облаштувати нормальні пішохідні переходи або хоча б залишити прохід до тротуару?
Кияни самотужки ставлять обмежувачі у дворах, щоб зупинити хаос із паркуванням
Мешканці різних районів Києва почали встановлювати напівсфери у дворах. Те, що починалося з гучних обіцянок столичної влади очистити двори від запаркованих автомобілів, закінчилося тим, що ініціативу реалізують самі мешканці. Ідея встановити обмежувачі у вигляді бетонних конусів, болардів-напівсфер і стовпчиків за перші чотири місяці реалізувалася лише у визначенні чотирьох адрес для “пілотного проєкту”, а потім взагалі заглохла. Проте нині у дворах Києва з’являються самостійно встановлені мешканцями обмежувачі.
Також раніше писали, що кияни збирають підписи за узаконення “проблемних” парковок біля житлових будинків. Пропонується такий механізм: місця для паркування транспортних засобів мають бути легалізовані, якщо три чверті мешканців не проти такої ініціативи. Вартість для власників може бути встановлена економічно обґрунтовано, а також включати тривалі періоди (квартал), з обіцянкою, що це принесе місту чималі доходи.
