Верховна Рада досі не змогла ухвалити державний бюджет на 2026 рік. Під час засідання 2 грудня народні депутати з опозиції заблокували трибуну, вимагаючи перезавантаження уряду, вирішення кадрових питань, а також коригування в бюджетному законопроєкті.
Цю інформацію озвучили на засіданні ВР. Спікер Руслан Стефанчук зауважив про тиск на роботу парламенту через нерегламентні процедури та оголосив перерву.
Перед початком голосувань лідер “Євросолідарності” Петро Порошенко звернувся до присутніх, підкресливши політичну кризу в Україні. Він додав, що його фракція продовжує збирати підписи за відставку нинішнього уряду, його перезавантаження та формування нової коаліції.
“Звільнення Єрмака — важливий, але не єдиний крок. Україна стикається із потрійною кризою: на фронті, в корупції й у відносинах з міжнародними партнерами при мирних переговорах. Від парламенту та нас залежить, чи зможе Україна подолати ці виклики”, – зазначив Порошенко.
Інші депутати-опозиціонери заповнили трибуну, викрикуючи “уряд геть”. Вони вимагають звільнення посадовців, згаданих на “плівках Міндіча”, а також віцепрем’єр-міністра з відновлення Олексія Кулебу. Після цього Стефанчук оголосив про закінчення пленарного засідання.
“Сьогодні ми мали розглянути багато важливих законів, зокрема про переклад конвенції, що передбачає виключення російської мови. Ви бачите фракцію, яка блокує розгляд цього закону. Я відчуваю тиск, що є неправомірним впливом на мене як державного діяча. Тому я змушений оголосити перерву в нашому пленарному засіданні”, – сказав спікер.
Депутати не бажають ухвалювати Бюджет-2026: політична криза поглиблюється
Народні депутати не можуть зібрати достатню кількість голосів для ухвалення бюджету на 2026 рік. Нардеп з “Голосу” Ярослав Железняк та нардеп “ЄС” Олексій Гончаренко зазначають, що навіть у монобільшості “Слуги народу” немає підтримки: або ігнорують це питання, або відмовляються голосувати. З аналогічними позиціями виступають “Група Разумкова” і “Батьківщина” Юлії Тимошенко.
Частина фракції “СН” виступила проти захисту корупціонерів. Нардеп Микита Потураєв опублікував маніфест, закликаючи до створення “коаліції національної стійкості” з проукраїнськими силами у парламенті і надалі сформувати “Уряд національної стійкості”.
Основні аспекти держбюджету-2026, на думку Железняка, включають: збереження популістських норм, відсутність вирішення фінансування армії, а також ігнорування значної частини депутатських поправок. Він вважає, що голосування за бюджет стане “лакмусовим папірцем”, що покаже здатність уряду утримувати політичну стабільність і ефективність державної системи прийняття рішень.
Крім того, зустріч фракції “Слуга народу” з президентом Володимиром Зеленським погіршила настрій серед депутатів. У коаліції починаються зміни, які свідчать про можливі нові ситуації. Железняк стверджував, що Верховна Рада може не проголосувати за державний бюджет на 2026 рік.
На цьому проблеми не закінчуються. Політична криза посилюється ще й через відсутність постійних керівників у Фонді держмайна, Міністерстві юстиції та Міненерго.
Що передбачає проєкт Держбюджету-2026
Кабінет Міністрів надіслав до Верховної Ради проєкт бюджету 15 вересня. Ключові пункти включають: підвищення мінімальної зарплати, що вплине на нові критерії бронювання працівників; підприємства зможуть бронювати співробітників лише за умови середньої зарплати не менше 21,6 тис. грн; відповідно до постанови №76, зарплата працівника, який підлягає бронюванню, має становити не менше 20 тис. грн.
Щодо бюджетів на місцевому рівні, Київ передбачає оптимістичний сценарій. Мер столиці також підписав прогноз бюджету на 2026-2028 роки. Документ орієнтований на стабілізацію фінансів, ліквідацію наслідків агресії Росії та поліпшення адміністрування податків. Економісти КМДА виходили з оптимістичного сценарію завершення бойових дій, хоча офіційних підстав для таких прогнозів наразі немає.
При цьому, згідно з урядовою постановою №1510, програма “Національний кешбек” може бути припинена вже з травня 2026 року, а у разі нестачі фінансування — навіть з 1 січня наступного року.
