Петиція з вимогою відновити Лук’янівський ринок зібрала необхідні шість тисяч підписів і офіційно передана на розгляд міської влади. Звернення подали 25 травня, а вже станом на 2 червня воно набрало мінімум голосів для початку процедур розгляду. Документ має конкретну авторку та чіткий перелік вимог до Київради — від оцінки завданих збитків до заборони перепрофілювання території ринку під комерційну забудову. Для мешканців міста відновлення цієї локації стало символом стійкості столиці.
Під час масованого ракетного обстрілу Києва 24 травня одна з ракет влучила безпосередньо в Лук’янівський ринок, інша — у торговельний центр «Квадрат». За повідомленнями очевидців і служб, ринок згорів практично повністю, а запах гару було чути за кілька кварталів від Лук’янівської площі. Тепер столична влада і мер міста мають офіційно розглянути це звернення та ухвалити відповідні рішення.
Авторка петиції Елеонора Белей так пояснила суть звернення:
«Російська атака знищила не просто будівлі — вона вдарила по людях, малому бізнесу, працівниках ринку, підприємцях та звичайних киянах, для яких Лук’янівський ринок був частиною повсякденного життя.»
Белей наголошує, що Лук’янівський ринок — це не лише торгівельний майданчик, а важливий соціальний простір району, який давав робочі місця сотням людей і забезпечував мешканців доступними продуктами.
Що вимагає петиція від Київради
Документ містить п’ять конкретних пунктів. Серед них — оперативна оцінка збитків і публікація плану відновлення ринку; виділення коштів на відбудову з міського бюджету та залучення міжнародної допомоги; комплексна підтримка підприємців і працівників, які втратили робочі місця. Окремо вимагають зберегти історичну та соціальну функцію ринку, не допустити його ліквідації чи забудови і розпочати відновлювальні роботи у найкоротші терміни.
Белей підкреслює: Лук’янівський ринок — частина живої історії Києва, місце праці десятків людей і джерело доступних товарів для тисяч мешканців. Попри знищену інфраструктуру, незабаром після атаки торговці почали торгувати просто на вулиці, демонструючи готовність продовжувати роботу. Цей акт став символом для підписантів петиції й місцевих жителів, які вважають ринок невід’ємною частиною кварталу.
Від рішення Київради залежить, чи збережеться у районі соціальний простір, чи він поступиться місцем наступній комерційній забудові. Директор громадської організації «Інститут міста» Олександр Сергієнко наголосив, що на місці зруйнованого майданчика не можна зводити інші об’єкти. Поруч із ринком перетинаються трамвайні й тролейбусні маршрути, а також знаходиться станція метро «Лук’янівська», що робить це місце зручним для покупців з різних районів Києва.
Цей приклад може стати прецедентом для відновлення інших елементів міської інфраструктури, зруйнованих під час російських обстрілів. За тиждень після публікації петиція зібрала більше ніж 5 500 підписів, що свідчить про значний суспільний запит на відновлення локації.
Що відомо про масштаби удару по Лук’янівці
За даними Міністерства внутрішніх справ України, по Лук’янівці влучили щонайменше дві ворожі ракети, які зруйнували місцеву торговельну інфраструктуру. Окрім самого ринку, значних пошкоджень зазнав сусідній підземний ТРЦ «Квадрат», що фактично паралізувало комерційне життя транспортного вузла. Також були пошкоджені будівлі Міністерства закордонних справ, Державної податкової служби, Київської школи економіки, Національного художнього музею, Головпоштамту та музею «Чорнобиль».
Торговці знайшли нове місце поки ринку немає
Житній ринок на Подолі запросив підприємців із Лук’янівки, запропонувавши вільні місця для різних форматів торгівлі, значний потік покупців і зручну транспортну доступність. Адміністрація житнього ринку оприлюднила звернення до постраждалих бізнесменів у соціальних мережах, закликаючи скористатися цією можливістю. Торгівля на Лук’янівській площі та в її околицях ведеться щонайменше з минулого століття — ринок пережив кілька реконструкцій і залишався важливим осередком повсякденного життя мешканців Шевченківського району.
Тим часом стихійна торгівля біля місця пожежі вже відновилась: продавці повертаються, аби відновити доходи й робочі місця. Тепер місто має дати відповідь на петицію та визначити, чи буде легендарний ринок Шевченківського району відбудований на тому самому місці. Автори звернення також наполягають на залученні міжнародних донорів до фінансування відбудови і на реалізації заходів допомоги підприємцям, які втратили роботу внаслідок руйнування.
