У неділю, 29 березня, помер відомий український комік та актор, зірка одеського театру “Маски” Володимир Комаров. Причиною смерті стала серцева недостатність. Йому було 62 роки.
Про це на сторінці театру “Маски” у Facebook повідомили колеги та друзі, згадуючи Комарова як напрочуд талановиту, життєрадісну, добросердну й харизматичну людину.
«Учора, 29 березня, пішов за Райдугу Комарик, Вовка, Володимир Комаров. Фантастично талановитий, Богом поцілований, позитивний, добрий, харизматичний, справжній… Серцева недостатність… Просто немає слів…», — йдеться у повідомленні театру.
Прощання з актором відбудеться у середу, 1 квітня, у Пантелеймонівському монастирі в Одесі. Точний час церемонії обіцяють повідомити додатково.
Що відомо про Володимира Комарова
Володимир Комаров народився в 1964 році на Кіровоградщині, а згодом родина переїхала до Одеси. Ще в шкільні роки він захопився пантомімою. Після навчання в Одеському інституті харчової промисловості Комаров служив на Північному флоті.
Професійну сценічну кар’єру він розпочав в Ансамблі пантоміми та клоунади “Маски” при Одеській обласній філармонії. Пізніше працював у Київському естрадному театрі “Шарж”, а в 1989 році повернувся до “Масок”, де став улюбленцем глядачів завдяки своїм скетчам.
У 2002 році Комаров залишив студію “Маски” і заснував комік-дует “Одеколон” разом з Олексієм Агоп’яном. Пізніше він організував музично-гумористичний гурт “Д-ръ БрМенталь”, що поєднував сценічні етюди з піснями в стилях рок-н-рол і блюз.
Володимир також знімався у кіно: його можна побачити в картинах “Чеховські мотиви”, “Настроювач”, “Посмішка Бога, або Чисто одеська історія” та “Іван Сила”. У 2010-х роках він відійшов від постійної театральної діяльності, почав виготовляти люльки для куріння та проводив екскурсії Одесою. Проте з 2018 року знову вийшов на сцену як актор разом із Борисом Барських у виставі “Моцарт і Сольєрі”.
25 лютого 2026 року українська музична спільнота зазнала ще однієї великої втрати: відійшов у вічність видатний диригент, педагог і народний артист України Роман Ісаакович Кофман.
