На київській автостанції “Дачна” пасажирам не дозволяють потрапити до туалету безкоштовно — за прохід вимагають 20 гривень, попри те, що така практика прямо заборонена законом. Історія отримала широкий розголос після публічного свідчення очевидця: зранку на автостанції було багато дітей, які вирушали на відпочинок, і кожному доводилося платити за користування вбиральнею. Згідно зі статтею 36 Закону України “Про автомобільний транспорт”, доступ до громадської вбиральні є обов’язковою послугою автостанції і вже врахований у автостанційному зборі, що закладається в ціну квитка. Незважаючи на це, адміністрація “Дачної” продовжує брати додаткові гроші, ігноруючи вимоги законодавства.
Про інцидент у дописі на Facebook повідомив Сергій Рижков, звертаючись також до Офісу Омбудсмана та Київради. Він підкреслив: закон чітко встановлює фінансування туалетних послуг через автостанційний збір, тому будь‑яка окрема плата є порушенням прав пасажирів і може суперечити санітарним нормам. За словами автора допису, відмова касира пропустити людину до туалету у міжнародній правовій практиці іноді прирівнюється до жорстокого поводження — таку практику суворо оцінюють ЄСПЛ та Комітет ООН проти катувань.
“Чи відомо депутатам і Омбудсману в Україні, що в міжнародній правовій практиці навмисне позбавлення людини доступу до туалету дійсно прирівнюється до каторжних умов?”, — Сергій Рижков.
Під дописом користувачі активно підтримали скаргу. У коментарях зазначали, що платний вхід до туалету практикується також на Центральному автовокзалі й на залізничному вокзалі Києва. Мешканці зауважують: безкоштовні вбиральні в столиці залишилися переважно в торговельних центрах — справді муніципальних безоплатних туалетів у місті, здається, майже не існує.
Закон порушено — куди звернутися пасажиру
Стаття 36 Закону України “Про автомобільний транспорт” дає пряму підставу вимагати безоплатного доступу до вбиральні. Пасажир, якому відмовили у вході без оплати, може звернутися до Державної служби України з безпеки на транспорті або оскаржити дії в судовому порядку. Відмова касира — це порушення прав споживача, тому також доцільно подати скаргу в місцеві органи влади або прямо до Омбудсмана. Фіксація інциденту (фото, відео, чек, свідки) допоможе у подальшому розгляді справи.
Описана ситуація свідчить про системну проблему: автостанції фактично стягують подвійну плату — спершу через автостанційний збір, включений у вартість квитка, а потім ще й безпосередньо на вході до вбиральні. Контроль за дотриманням санітарних та транспортних норм у таких закладах залишається недостатнім, і пасажири, особливо з дітьми, опиняються в складному становищі.
Київські вбиральні як джерело скандалів
Раніше з’являлися повідомлення про проблемні вбиральні в столиці. Зокрема, один із найнеприємніших туалетів міста розташований на станції метро “Лук’янівська”: вбиральня, яка є частиною підземного укриття, позбавлена кабінок і звичних унітазів і перебуває в жалюгідному стані. Також з’явилася онлайн‑карта громадських вбиралень від команди DOZORRO: спеціалісти нанесли на мапу 179 туалетів Києва з інформацією про їхній стан, тип та балансоутримувача.
