Польща виступає за виключення з-під тимчасового захисту в ЄС чоловіків призовного віку з України. На черговому засіданні міністрів внутрішніх справ країн ЄС у четвер обговорюватимуть можливу реформу режиму захисту для українських біженців. Після дискусій Єврокомісія має підготувати оновлену пропозицію щодо продовження тимчасового захисту до 2028 року з урахуванням можливих змін.
Позицію Варшави підтвердив один із польських дипломатів в ефірі радіостанції RMF FM. Режим тимчасового захисту для українців діє з 2022 року й дав змогу понад чотирьом мільйонам людей легально проживати й працювати в ЄС без проходження звичайної процедури надання притулку. Нинішній механізм чинний до березня наступного року. Серед запропонованих змін — так зване суб’єктне виключення: нові заявники призовного віку не матимуть можливості отримати тимчасовий захист.
«З нашої точки зору це не має створювати суперечок — особи, які й без того не можуть легально виїхати з України, не повинні отримувати тимчасовий захист у ЄС», — заявив польський дипломат.
За його словами, таке рішення було б співзвучним і з інтересами Києва: українська влада підтримує подібні кроки через серйозний дефіцит особового складу на фронті. У Варшаві бачать у цьому скасування автоматичного статусу біженця без порушення гуманітарних принципів. Звичайні імміграційні процедури залишаються відкритими, проте для їхнього використання необхідний діючий паспорт — й таких документів українська влада не видає чоловікам, які ухиляються від реєстрації у військкоматах.
Що Варшава відкинула як неприйнятне
Польща однозначно відкидає географічний підхід до обмежень, коли право на захист залежало б від регіону походження заявника. Подібну модель впровадила Норвегія (що не є членом ЄС), виключивши з автоматичного захисту мешканців Львівської, Волинської та Закарпатської областей. У польському уряді вважають таке рішення несправедливим, адже ракетні удари РФ зачіпають всю територію України, а не лише окремі регіони.
Голос Варшави в питаннях статусу біженців має вагомий вплив у Брюсселі: Польща поступається за кількістю прийнятих українців лише Німеччині. Разом із тим запланована реформа не зачепить осіб, які вже перебувають під тимчасовим захистом до березня 2027 року — мова йде виключно про посилення вимог для нових заявників. Тобто запропоновані зміни мають превентивний характер і не будуть застосовані заднім числом.
Чехія хоче обмежити захист для українців
Чеська сторона також веде переговори з ЄС щодо можливого скасування тимчасового захисту для чоловіків призовного віку з України. Лідер партії SPD і голова Палати депутатів Томіо Окамура відкрито заявляв про нібито надмірну кількість українців у країні й обіцяв переглянути правила їхнього перебування. Водночас одноосібно скасувати механізм тимчасового захисту Прага не може — таке рішення ухвалюється на рівні Євросоюзу.
У внутрішніх документах Ради ЄС вже фіксують кілька варіантів реформи захисту стосовно призовників. Серед опцій — звуження переліку осіб, які матимуть право на захист, або виключення чоловіків призовного віку у випадку нових хвиль заявок. При цьому статуси, що вже надані, скасовувати не планують.
Ставлення поляків до українців і позиція дипломатії
На тлі дискусій про тимчасовий захист слід враховувати, що ставлення польського суспільства до українців у Польщі поступово погіршується порівняно з початковим періодом повномасштабного вторгнення. Таку думку висловив посол України в Польщі Василь Боднар, додавши, що підтримка України як держави залишається стійкою. Водночас громадські настрої щодо самих українських громадян змінюються — серед причин дипломат назвав історичні протиріччя, питання на кордоні та економічні фактори.
Посол Боднар наголосив на важливості розрізнення підтримки України як держави, що чинить опір агресії, та ставлення до українців, які зараз проживають у Польщі. Дебати щодо тимчасового захисту й можливого виключення призовників відбуваються в цьому чутливому контексті.
