Шахраї зуміли викрасти з рахунку чоловіка в ПриватБанку 40 976 гривень, внаслідок чого виникла кредитна заборгованість у розмірі 51 532 гривень. Чоловік не бажає закривати цю заборгованість, про що йдеться у рішенні Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області, опублікованому 15 січня 2025 року.
Чоловік звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» для отримання банківських послуг, підписавши заяву № б/н від 17.03.2021 року. Через невиконання умов кредитного договору, а також з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості, станом на 19.11.2024 року сума заборгованості склала 51 532 гривні, включаючи: 40 943 гривень – тіло кредиту, та 10 588 гривень – заборгованість за простроченими відсотками. Відповідаючи на позов, громадянин зазначив, що не отримував кредит у банку та просив відмовити в задоволенні позову. Тим часом, 10 лютого 2023 року, з картки, виданої на його ім’я, відбулися дві операції, за яких було списано 40 976 гривень з призначенням платежів «Переказ зі своєї картки». Досліджуючи банківську виписку, не вдалося зрозуміти, на користь кого були проведені ці платежі. Чоловік подав заяву до поліції про незаконне списання коштів, у результаті чого було відкрито кримінальне провадження, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 15.02.2023 року. Банк виявився задіяним у цій ситуації, оскільки кошти були списані без його відома і згоди, без належного реагування служби безпеки банку.
Яким було рішення суду?
Суд відмовив у задоволенні позову ПриватБанку. Встановлені факти не свідчать про те, що чоловік своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті або незаконному використанню свого персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, що дозволила ініціювати платіжні операції, під час яких з його картки списали кошти 10 лютого 2023 року.
“Банк надав розрахунок заборгованості відповідача, виписку з карткового рахунку клієнта, а також копію заяви про замовлення банківських послуг в АТ КБ «ПриватБанк». Суд проаналізував усі наявні доказові матеріали і дійшов висновку, що зазначені обставини не підтверджують факт того, що відповідач причетний до втрат або незаконного використання свого персонального ідентифікаційного номера, що дозволило ініціювати спірні платіжні операції. Враховуючи норми пунктів 7-9 розділу VI Положення № 705, відповідач не може нести відповідальність за виконані платіжні операції, оскільки спеціальний платіжний засіб був використаний без фізичної присутності користувача чи електронної ідентифікації самого засобу та його власника. Банк не довів, що відповідач дійсно сприяв втраті чи незаконному використанню інформації, що дозволила ініціювати дані платіжні операції. Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 2 липня 2025 року, справа № 490/7829/23 (провадження 61-16525ск24). З матеріалів справи не виявлено доказів, які б вказували на дії або бездіяльність відповідача, що могли призвести до втрати чи незаконного використання персонального ідентифікаційного номера, а відповідач, побачивши безпідставне списання коштів, негайно повідомив про це банк. Таким чином, суд приходить до висновку, що немає підстав для задоволення позову,” – зазначив суд.
