Російська нафтова галузь швидко втрачає свої позиції. Під впливом американських санкцій ціни на сорт Urals опустилися до нових рекордів, змушуючи Кремль продавати ресурси практично за безцінь. Поки Індія та Китай отримують вигідні знижки, скориставшись кризою Москви, вартість бареля подекуди вже падає до позначки нижче 30 доларів – рівня, який спостерігався під час пандемії. Для російського бюджету це обертається мільярдними втратами щомісяця, оскільки тепер основний експортний товар РФ оцінюється удвічі дешевше, ніж на початку року, і значно нижче, ніж потрібно для фінансування військових дій в Україні.
Про падіння вартості нафти в Росії повідомляють місцеві ЗМІ, посилаючись на дані компанії Argus. Станом на 16 грудня ціна бареля Urals у порту Новоросійськ знизилася до 34,52 доларів, а у Приморську — до 36,07 доларів. Дисконт щодо еталонної марки Brent тепер складає від 30% до 50%.
Окремі партії, за інформацією Reuters, Росія намагається продати в Китай зі знижкою до 35 доларів за бочку, що фактично означає ціну нижче 30 доларів. Це відбувається через те, що навіть індійські нафтопереробники почали відмовлятися від російської нафти через побоювання вторинних санкцій США.
Таке різке падіння цін вже призвело до того, що нафтогазові доходи російської казни в листопаді зменшилися на 34% у порівнянні з минулим роком. Бюджетні плани Кремля на 2025 рік, які спочатку базувалися на ціні 69 доларів за барель, руйнуються на очах. Навіть після корекції прогнозу до 58 доларів, реальність виявилася значно гіршою.
Економіст Віктор Туньов прогнозує, що загальний дефіцит бюджетної системи Росії в 2025 році може становити 8 трильйонів рублів, або 4% від ВВП, що стане антирекордом з часів 2020 року. Як зазначає науковий співробітник Яніс Клюге, щомісяця Росія втрачає мільярди доларів, а податкові надходження в грудні можуть виявитися найнижчими за останні п’ять років.
При ціні нижче 30-35 доларів за барель видобуток на багатьох старих або важкодоступних родовищах у Росії стає нерентабельним або працює в “нуль”. Це в довгостроковій перспективі призведе до деградації всієї галузі.
8 трильйонів рублів дефіциту – це значна сума, яку Кремлю доведеться або “друкувати”, прискорюючи інфляцію, або брати з Фонду національного добробуту, який теж не є безмежним.
На тлі цих фінансових труднощів, країни G7 та ЄС обговорюють можливість повної відмови від механізму цінової стелі та впровадження загальної заборони на надання морських послуг для російської нафти. Якщо це відбудеться, бюджет Кремля очікує на справжній фінансовий колапс.
