Російські пропагандистські канали активно поширюють інформацію про нібито підготовку наступальних операцій у напрямку Чернігова та Харкова. Ці регіони вже оголошені новими “зонами безпеки” вздовж кордонів, що, за словами представників РФ, є важливими напрямками підготовки на 2026 рік. Водночас українські експерти оцінюють реальні ризики та спростовують можливість серйозного наступу з боку Росії.
Пропагандистський наратив
Російські військові блогери стверджують, що новий наступ може відбутися в напрямку Чернігова, пояснюючи це тим, що в ЗСУ там нібито “зосереджені не найбоєздатніші частини”. Проте, як завжди у випадках з фейковими новинами, деталей не надається. Пропаганда намагається нагнітати паніку, заявляючи, що після цього наступу “почнуться найзначніші події”. Ці події, безумовно, можуть стосуватися ліквідації диверсійно-розвідувальних груп противника, як це сталося на початку повномасштабного вторгнення, коли ворог зазнав значних втрат.
Щодо Харківського напрямку, російські медіа поширюють інформацію про можливу окупацію Вовчанська, запевняючи, що цей напрямок стане одним з ключових у найближчому році.
“Ми будемо активно “рвати фронт” у бік Харкова, щоб захистити Бєлгородську область. Важкі місяці зимових боєзіткнень вже близько,” – створюють ілюзії окупанти, змішуючи вигадане з реальністю.
Виглядає, що Росія намагається продемонструвати, що її армія здатна діяти одночасно на кількох ключових напрямках. Проте чи справді це так, вже відповіли в Центрі протидії дезінформації.
Оцінка українських експертів
Голова Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко спростував тези російських медіа. Він окреслив кілька причин, чому РФ поширює такі заяви:
“Пропагандисти поширюють наративи про “підготовку наступу на Чернігів”. Це частина когнітивної операції проти України… Мета — додатковий тиск на українське суспільство, а також створення ілюзії, що російська армія нібито здатна “перемагати на фронті”. Підкреслюю, що реальних сил для наступу на Чернігів у росіян немає. Сили оборони України контролюють ситуацію на Чернігівщині, а провокації ворога у прикордонній зоні зупиняються.
Коваленко зазначає, що подібні психологічні операції РФ вже застосовувалися щодо Сум та Харкова. Українські війська успішно блокували спроби прориву, коли сили агресора були недостатніми.
Географічний контекст і ризики для Києва
Чернігівська область має важливе стратегічне значення як прикордонний регіон на північ від Києва. Проте, на фоні нинішнього розташування українських оборонних підрозділів, їхньої чисельності і системи спостереження, ситуація під контролем, що знижує будь-які ризики прориву. Оцінка небезпеки для столиці залишається низькою; прорив через Чернігівський напрямок малоймовірний через слабкі сили противника та готовність ЗСУ швидко реагувати на провокації.
Володимир Путін підтвердив наміри посилити військову присутність вздовж українського кордону, а також анонсував створення “зони безпеки” в суміжних областях Харкова, Сум та Чернігова. Разом із цим Кремль продовжує тиснути на Україну, збільшуючи військові бюджети та вимагаючи капітуляції Києва. Попри публічні заяви про готовність до переговорів, справжні дії Росії свідчать про намір продовжувати агресію.
