Румунські винищувачі F-16 24, 25 та 26 липня збили російські дрони, що проникли в їхній повітряний простір. До цього випадку за весь час конфлікту румунські літаки здебільшого лише супроводжували безпілотники на радарі, не відкриваючи вогню. Про різку зміну підходу Бухареста до реагування повідомив голова правління Української видавничої асоціації, колишній держсекретар Мінінформполітики Артем Біденко.
Біденко перебуває в Затоці, де, за його словами, атаки дронів з акваторії Чорного моря та повітряні тривоги стали майже постійними. На такому фоні сталася подія, яка пройшла майже непоміченою в київських новинах, хоча має важливе значення для безпеки регіону.
“Дотепер, за десятки залетів у свій повітряний простір, румунські винищувачі дрони лише супроводжували, доки ті не зникали з радара.”
За словами Біденка, навіть у тих випадках, коли пілоти мали формальний дозвіл відкривати вогонь, вони цього уникали — побоюючись випадкових уражень на землі.
“Три збиття за три дні після трьох років стриманості — це досить різка зміна поведінки.”
Найочевиднішим поясненням такої зміни, на його думку, є хронологія подій. У травні 2026 року дрон Geran-2 влучив у десятиповерхівку в місті Галац (приблизно 200 тисяч мешканців), поранивши жінку з дитиною — це був перший випадок постраждалих на румунській території. Біденко наголошує на географічному факторі: Галац знаходиться за близько двадцяти кілометрів від Рені, і коли росіяни атакують Ізмаїл та Рені, атаки дронів іноді зачіпають і румунський берег.
“Після Галаца мовчати стало політично неможливо, і за два місяці Румунія від супроводу перейшла до вогню.”
Автор також звертає увагу, що за зміною практики стоїть ширший процес. Закон, який дає румунській армії право збивати чужі безпілотники, був ухвалений ще в травні 2025 року. Частина політичних сил тоді голосувала проти та оскаржувала положення закону у Конституційному суді. Протягом наступного року у пілотів формально була можливість застосовувати силу, але фактичні дії затримувалися через політичні дискусії, судові процедури та сумніви.
“Врешті-решт доводиться відповідати, адже дрони починають залітати все далі. І ця логіка стосується безпосередньо всього НАТО.”
Він додає, що можна довго відтягувати та виробляти додаткові протоколи безпеки, але рано чи пізно необхідно буде збивати ворожі апарати. Головний висновок Біденка — межа, яка відділяла чужу війну від безпеки сусідів, дедалі менш релевантна: той самий дрон над Чорним морем становить загрозу не лише для України, а й для сусідніх держав. Тому підняти винищувач НАТО і застосувати зброю стало зрозумілим кроком у відповідь на порушення повітряного простору.
“Що частіше російський Shahed натраплятиме над морем на F-16 замість байдужого радара, то менше залишатиметься ілюзій, що десь тут пролягає безпечна лінія.”
Скільки дронів Росії зафіксовано в повітряному просторі Румунії
За даними Міністерства національної оборони Румунії, з початку повномасштабної війни поблизу кордону з Румунією було зафіксовано понад 100 обстрілів, з яких цього року — понад 40.
За той же період зафіксовано 33 проникнення російських безпілотників у повітряний простір Румунії; останнє з них відбулося 26 липня 2026 року. Влада також виявила фрагменти або цілі дрони на території країни приблизно у 50 випадках, а літаки повітряної поліції піднімали в повітря у 34 випадках.
Румунія неодноразово звинувачувала Росію в провокаціях
Раніше повідомлялося, що президент Румунії звинуватив Росію в причетності до вибуху дрона в порту Констанца, назвавши інцидент прямим наслідком агресивних дій Москви поблизу румунських кордонів. Також зазначалося, що президент закликав Росію не наражати румунів на небезпеку під час ударів по Україні та не виключив жорсткішої реакції Бухареста на подальші порушення повітряного простору.
