Незвичайна подія відбулася поблизу берегів Коста-Рики. Там рибалки-аматори спіймали акулу незвичайного кольору, завдяки якому вона нагадувала величезну золоту рибку. Як правило, ці морські хижаки мають більш стримане забарвлення, проте ця особина вразила своєю яскравістю.
Згідно з інформацією з ScienceAlert, рибалки вдало вполювали акулу-няньку, колір якої не просто відрізнявся від звичного коричневого, схожого на тісто для випічки, але й був яскраво-помаранчевим. До того ж, у неї були білі очі. Це, безумовно, вразило рибалок, але вони вирішили не забирати акулу і після короткої фотосесії відпустили її назад у море.
Причини зміни забарвлення
Науковці з’ясували, що зміна кольору з коричневого на помаранчевий відбулася через рідкісне поєднання двох форм аномальної пігментації в одній тварині: відсутність темної пігментації (альбінізм) і надмір жовтої пігментації (ксантизм). Цей стан, що об’єднує два типи аномалій, називають альбінос-ксантохромізм. Зазвичай такі генетичні стани призводять до загибелі тварин, але ця акула відчувала себе абсолютно комфортно в теплих літніх водах Карибського моря.
“Акула мала яскравий, однорідний жовто-оранжевий колір і білі очі без помітної райдужки. Наявність таких очей, особливо відсутність чорної райдужки, вказує на те, що цього екземпляра, найімовірніше, торкнувся аномальний стан, відомий як альбінос-ксантохромізм, а не просто ксантохромізм”, – поділилися вчені, проаналізувавши фотографії, зроблені рибалками.
Довжина помаранчевої акули склала 200 см. Це свідчить про її повну зрілість, процес досягнення якої зазвичай займає щонайменше десять років для цього виду. Аномальне забарвлення часто є наслідком генетичних мутацій, які можливі через забруднення океану. Хоча мутації у таких акулах вже фіксувалися, це перший випадок одночасного альбінізму та ксантизму. Тому генетики планують дослідження, щоб дослідити походження цієї мутації.
Генетичні аномалії в тваринному світі
Морські біологи з Федерального університету Ріо-Гранде в Бразилії зазначили, що такі генетичні аномалії є надзвичайно рідкісними і частіше спостерігаються у птахів. Що стосується мешканців морів і океанів, така тенденція є незначною. Серед відомих прикладів – плямистий олень, спійманий біля узбережжя Північної Кароліни в Мексиканській затоці, який отримав діагноз альбінос-ксантохромізм, а також плямистий скат з альбіно-ксантохромією з Ірландського моря.
“Ці питання підкреслюють необхідність подальших досліджень впливу умов навколишнього середовища на прояв генетичних характеристик”, – підсумували дослідники.
