Суд ухвалив рішення у справі Київтеплоенерго, яке вимагає 87 591 гривню боргу за опалення та гарячу воду від жінки без доступу до її помешкання.

Жінка отримала запит на погашення боргу за опалення та гарячу воду у сумі 87 591 гривня. Однак вона не може закрити його через відсутність доступу до власної квартири. Цей випадок розглядав Святошинський районний суд Києва, який опублікував відповідне рішення 26 січня 2026 року.

Жінка є клієнткою, яка користується послугами централізованого опалення та гарячого водопостачання, але не сплачує вчасно за отримані послуги. Внаслідок цього у неї накопичився борг, який за період з 01.05.2025 по 31.07.2025 складає 54 447 гривень, а також за період з 01.11.2021 року – 29 278 гривень за теплову енергію та 999 гривень за абонентське обслуговування. Крім того, відповідно до угоди від 11.10.2018 про відступлення прав, КП «Київтеплоенерго» отримало право вимоги до жінки на оплату послуг, спожитих до 01.05.2018, у розмірі 17 371 гривні.

16.09.2025 року жінка подала відклик на позовну заяву, в якому не погоджується з позовними вимогами та аргументує, що не є єдиним власником квартири. Інша частина квартири належить іншій особі, яка вважає себе єдиним власником, через що жінка не має доступу до квартири. Вона також зверталася до правоохоронних органів із занепокоєнням з цього приводу у вересні 2015 року та просила врахувати строк позовної давності за заборгованість у розмірі 17 371 гривні, що виникла до 01.05.2018.

Яке рішення ухвалив суд?

Позовні вимоги комунального підприємства виконавчого органу Київради «Київтеплоенерго» до жінки в частині стягнення заборгованості задовольнили частково. З неї стягнуть 74 988 гривень на користь підприємства за надані житлово-комунальні послуги.

«Як видно з розрахунку заборгованості за послуги, надані до 01.05.2018 року, зокрема, послуг централізованого опалення, заборгованість, що виникла з липня 2015 року, свідчить про пропуск строку позовної давності. Суд зазначає, що укладання угоди про відступлення права вимоги 11.10.2018 не перериває строки позовної давності. Позивач не подав заяву про визнання поважними причинами пропуску строку позовної давності. Тому, відповідно до заявлених вимог, суд застосував строки позовної давності на період з квітня 2017 року до 01.05.2018, і в результати стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 8 519 гривень», – вказав суд.