Колишня заступниця голови правління ПриватБанку Людмила Шмальченко, яка походить із Дніпра, була згадана в рішенні Високого суду Лондона. Топменеджмент ПриватБанку сприяв Ігорю Коломойському та Геннадію Боголюбову у виведенні майже 2 мільярдів доларів. Але основна увага до Шмальченко зосереджена у справах НАБУ та САП, що стосуються мільярдних збитків ПриватБанку за іншими епізодами.
Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) розшукує колишню заступницю голови правління та екс-керівницю Казначейства ПриватБанку Людмилу Шмальченко з 2023 року в рамках справи про розкрадання 9,2 мільярда гривень з банку. Її та колишнього першого заступника голови правління ПриватБанку Володимира Яценка не можна порівняти з іншими колишніми заступниками, такими як Тимур Новіков, Тетяна Гур’єва, Юрій Пікуш та деякі інші топменеджери, які також були залучені у виведення коштів, але уникнули кримінальних справ.
У рішенні Високого суду Лондона від 31 липня 2025 року Шмальченко згадана з малою увагою, хоча в документі описується механізм крадіжки з банку майже 2 мільярдів доларів протягом 2013-2016 років в інтересах тодішніх власників Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова. Конкретно 1 мільярд 911 мільйонів 877 тисяч 385 доларів США було виведено шляхом надання кредитів (relevant loans) пов’язаним компаніям з України та Кіпру, і ці кошти не повернулися до банку.
Шмальченко погодила лише 3 угоди з 134, за якими кошти виводилися з ПриватБанку для кіпрських позичальників. Однак саме вона привернула увагу НАБУ через інші епізоди, пов’язані з виведенням щонайменше 17,6 мільярда гривень з банку.
Виведення коштів суттєво вплинуло на фінансовий стан ПриватБанку, який у грудні 2016 року був визнаний неплатоспроможним і націоналізований. Держава, щоб підтримати ПриватБанк, витратила з бюджету понад 155 мільярдів гривень.
За першою кримінальною справою, де обвинувачена Людмила Шмальченко, у 2016 році, напередодні націоналізації, менеджмент організував виведення з банку 8,4 мільярдів гривень, які були розтрачено.
Справи також стосуються виведення майже 223 мільйонів гривень на 2 пов‘язані компанії (“Інгосстрах” та “Новофарм”), які були прив’язані до власників банку – Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова. Ці кошти потім опинилися за кордоном. Це відбувалося в спішному порядку у грудні 2016 року, за день до визнання ПриватБанку неплатоспроможним.
Ще одним епізодом у цій справі є списання 8,2 мільярдів гривень (314,9 мільйона доларів) з кореспондентського рахунку ПриватБанку у Латвії. На ці кошти фіктивно прокредитували пов’язану з банком офшорну фірму Claresholm Marketing Ltd. Виконавцем цього розпорядження була Шмальченко разом зі своїми підлеглими.
- екс-перший заступник голови правління ПриватБанку Володимир Яценко;
- колишні керівниці департаментів банку Надія Конопкіна, Олена Бичихіна та Наталія Онищенко.
Слідство вважає, що тодішні топменеджери ПриватБанку вдавалися до маніпуляцій із фальшивими кредитами та підробленими документами. САП також оприлюднила переписку Шмальченко з Конопкіною, де вони обговорювали як “замітати сліди” для Claresholm.
У березні 2021 року Шмальченко отримала підозру у цій справі. Суд призначив їй заставу у розмірі 50 мільйонів гривень, яку незабаром внесли. У 2021 році на суді представники правоохоронних органів повідомили, що офіційні доходи Шмальченко перевищували 50 мільйонів гривень, а також вона володіла значним обсягом нерухомості, включаючи щонайменше 2 квартири, будинок та 2 ділянки в Дніпрі.
Встановлені на Шмальченко обмеження (зокрема, на пересування) були зняті 12 березня 2022 року, що дозволило їй покинути Україну.
У листопаді 2024 року Вищий антикорупційний суд (ВАКС) стягнув з Шмальченко 5 мільйонів гривень застави за пропуск 2 засідань суду та підвищив заставу до 51 мільйона гривень (вона повинна була внести ще 6 мільйонів гривень). Їй заборонили залишати Дніпропетровську область без дозволу, здати закордонні паспорти та повідомляти суд про зміну місця роботи та проживання.
Цікаво, що у 2023 році Шмальченко оголосили у розшук за іншою справою НАБУ/САП, яку розглядав ВАКС, хоча вона перебувала за кордоном з 2022 року та не поверталася в Україну. Цю інформацію можна знайти на сайті МВС України:
У липні 2025 року НАБУ та САП повідомили про завершення розслідування у справі про виведення 9,2 мільярдів гривень з ПриватБанку. Схема полягала в штучному створенні зобов’язання банку виплатити одній підконтрольній компанії понад 9,2 мільярдів гривень за нібито викуп власних облігацій за завищеною вартістю з використанням підроблених документів.
В подальшому понад 446 мільйонів гривень з метою легалізації було перераховано на рахунки пов’язаних юридичних осіб під виглядом операцій з купівлі-продажу цінних паперів. Кошти закінчили на особистому рахунку Коломойського, який пізніше включив їх до статутного капіталу ПриватБанку. Тоді Коломойський був головою Дніпропетровської ОДА. У цій справі підозрюють не тільки Шмальченко, а й:
- ексдиректора департаменту міжбанківського дилінгу Ярослава Лугового;
- згадану вище Надію Конопкіну;
- ексзаступницю керівника Департаменту з обслуговування рахунків банків-кореспондентів Тетяну Якименко.
Варто зазначити, що згідно з Конституцією України, особа не вважається винною у злочині, якщо її провини не встановив суд. Людмила Шмальченко є обвинуваченою у справі про 8,4 мільярдів гривень, а також підозрюваною у справі про 9,2 мільярди гривень.
Згідно з рішенням Високого суду Лондона, Людмилі Шмальченко належало 0,19% акцій у ПриватБанку. Після націоналізації всі 100% банку перейшли під контроль Мінфіну України, включаючи її незначний відсоток. Як і інші дрібні акціонери, вона намагалася оскаржити націоналізацію в Господарському суді Києва та Печерському райсуді, однак усі такі справи програли.
Цікаво, чому участь колишнього першого заступника голови правління ПриватБанку Тимура Новікова у схемах з виведення коштів не викликала такого інтересу у правоохоронців. Він погодив 127 з 134 шахрайських позик.
Хоча Тимур Новіков був ключовою фігурою у схемах відмивання коштів в інтересах Коломойського та Боголюбова, за що отримав додатково 4,8 мільйона євро у фірмі PrimeCap, що на ті часи становило 245,6 мільйона гривень з усіх 155 мільярдів гривень, витрачених державою на ПриватБанк після його націоналізації.
