Тривала епіопея про знесення пам’ятників Булгакову та Ахматовій нарешті завершилась. Ще в жовтні депутати Київради ініціювали проєкт рішення про вилучення дев’яти таких об’єктів, серед яких і ці два. Нині разом з ними з міста зникнуть також інші об’єкти або окремі символи, що мають відношення до імперської чи радянської ідеології.
На сесії Київради 18 грудня ухвалено рішення про вилучення з публічного простору столиці 15 об’єктів або окремих елементів, пов’язаних з історією та символікою російської імперської та радянської політики. Це рішення стало ще одним кроком у реалізації широкої програми очищення міста від маркерів колоніального минулого. Підготовка висновків лягла на плечі міжвідомчої робочої групи під керівництвом заступниці голови КМДА Ганни Старостенко.
Серед найбільш важливих об’єктів, які остаточно прибере місто, — пам’ятник Михайлу Булгакову на Андріївському узвозі, 13. Цей монумент передадуть на зберігання Катерині Рапай, доньці скульптора, який його виготовив. Також зникне пам’ятник Анні Ахматовій, що знаходиться у Маріїнському парку.
Там же прибере пам’ятник Михайлу Глінці, а на бульварі Павла Вірського демонтують монумент Дмитру Мануїльському. З вулиці Козацької, 5 зникне бюст Казимира Гапоненка. А на території Інституту надтвердих матеріалів ім. Бакуля прибере пам’ятний камінь, присвячений 100-річчю Леніна.
Окремо в рішенні зазначено, що об’єкт на в’їзді до Києва зі Столичного шосе залишиться, але з нього вилучать заборонену символіку. Водночас до списку обʼєктів, які мають бути повністю усунені з публічного простору, додано й символічний знак “Київ – місто-герой” із п’ятикутною зіркою.
З будинку на вул. Рейтарській, 19Б знімуть меморіальну дошку, на якій йдеться про “працю підпільного Шевченківського райкому КП(б)У”. Ще одним об’єктом, що підлягає усуненню, є меморіальна дошка Лисенку і Чайковському. Окрім знесення, також планується вилучення заборонених елементів з ряду споруд, які залишаться.
Наприклад, на фасаді Житнього ринку прибирають написи “Балтийское море”, “Ленинград”, “Нева” та цитату про торгівлю — решту декоративного оздоблення і всі панно над вхідною групою, де назви міст написані російською, залишать. Аналогічно змінять і геодезичний знак межі Києва біля вул. Жмеринської, вилучивши з нього герб СРСР. На будинку по вул. Архітектора Городецького, 9 також знімуть напис “МУП СССР”, що не відповідає чинному законодавству.
Пам’ятний знак «Нульовий кілометр» на Майдані Незалежності буде реконструйовано з вилученням назв російських міст. Меморіальну дошку Віктору Васнецову відреставрують, видаливши слово “російський”. За необхідності її можуть перенести на будинок по вул. Володимирській, 32, де художник фактично мешкав.
Пам’ятник воїнам-визволителям у дворі Свято-Михайлівської лікарні також зазнає змін. Текст на монументі викладуть українською, дати “1941–1945” замінять на “1939–1945”, а формулювання “Велика Вітчизняна війна” змінять на “Друга світова війна”. Ці зміни покликані привести об’єкт у відповідність до історичної правди та законодавства України.
За словами Ганни Старостенко, процес переосмислення публічного простору в місті триває вже понад 10 років. Рішення ухвалюють на основі експертних висновків та громадських обговорень. У центрі уваги — історичний контекст, символічне значення і чутливість теми для громади столиці.
Згідно з останніми даними, з 251 об’єкта, включеного до відповідного переліку в 2023 році, вже демонтовано понад 170. Ще 36 об’єктів готують до вилучення, а 37 вимагають окремого погодження через статус пам’яток культурної спадщини. Робота триває, і нове рішення стало ще одним кроком у процесі деколонізації столиці.
Тему Булгакова “піднімали” раз на півроку: востаннє – влітку 2025-го
Нагадаємо, у липні 2025 року знову піднімали питання про демонтаж пам’ятника Михайлу Булгакову на Андріївському узвозі. Громадська організація “Деколонізація.Україна” вже нагадала, що фахівці УІНП визнали діяча антиукраїнським, а пам’ятники на його честь – пропагандою російської імперської політики.
Інформація про голосування робочої групи Київради з питань декомунізації за видалення цього об’єкта стала відомою ще восени 2024 року. Окрім того, було вирішено питання щодо демонтажу ще двох пам’ятників – поетесі Анні Ахматовій та композиторові Михайлу Глінці з Міського саду.
