Київ активно намагається впорядкувати порядок на вулицях, зокрема шляхом впровадження болардів. Постійні порушення правил паркування становлять загрозу для безпеки мешканців, що стало особливо відчутно під час війни. Автівки часто блокують проїзди для рятувальників і медичних служб, заважаючи їм дійти до місця події в критичний момент. У зв’язку з цим, міська рада ухвалила рішення, яке має на меті інтегрувати захисні стовпчики в систему управління міським простором.
На сьогодні Київ розпочинає великий проект “переписування” болардів, аби визначити, скільки таких обмежувачів встановлено та в якому стані вони перебувають. Ці металеві стовпчики не дозволяють автомобілям потрапляти на тротуари, пішохідні зони, в двори та до будівель. У столиці їх встановлюють уже десятки років, проте досі не існувало єдиної системи: не було зрозуміло, хто їх встановлював, кому вони належать та хто відповідає за обслуговування.
Тепер ситуацію планують змінити. Згідно з рішенням, опублікованим на сайті Київради, КП “Київтранспарксервіс” має впродовж трьох місяців провести інвентаризацію всіх обмежувальних конструкцій, які підпадають під їхнє управління. Після цього стовпчики централізовано перейдуть на баланс “Київтранспарксервісу”, що забезпечить місту контроль над їхнім розміщенням та станом.
Проте це не просто питання обліку. Рішення також передбачає розробку єдиної цифрової системи управління болардами, яку обслуговуватимуть КП “Інформатика” та “Київтранспарксервіс”. Система дозволить дистанційно керувати автоматичними болардами, підключеними до міського дата-центру, із можливістю технічного моніторингу. Це перетворює розрізнені стовпчики на важливу частину міської інфраструктури безпеки.
Це надзвичайно важливо для Києва, який постійно стикається з загрозами. Заблоковані двори або перекриті в’їзди – це не просто незручність; у момент екстреної ситуації згаяна хвилина може коштувати людського життя. Боларди повинні забезпечити контрольований доступ, не заважаючи спеціальному транспорту і дозволяючи оперативне реагування.
Сучасні боларди різноманітні. Є автоматичні, які висуваються з землі і за потреби опускаються, працюють на натискання кнопки, мають гідравлічні механізми, витримують зіткнення з вантажівками і обладнані світловими індикаторами. Існують також стаціонарні фіксовані боларди, які встановлюються на постійній основі.
Важливими є не лише типи стовпчиків, а й принцип їх використання. Боларди повинні блокувати доступ авто, але не заважати пішоходам, інвалідним візкам чи велосипедам, як це реалізовано в європейських містах. В Києві, на жаль, звичне явище – три ряди машин на тротуарах. Тепер місто має можливість системно змінити цю ситуацію. Якщо рішення буде реалізоване повністю, Київ отримує не лише впорядковані боларди, а й повноцінну інфраструктуру для керованого доступу. Проте наразі проект ще перебуває на розгляді комісій з питань транспорту, зв’язку та реклами і з питань підприємництва, промисловості та міського благоустрою.
Активісти у Києві пропонують штрафувати за хаотичне паркування у дворах
Поки міська та військова адміністрації звинувачують одна одну в бездіяльності, рятувальникам доводиться тягнути гідранти від дороги для гасіння пожеж. Тому київські активісти виступили з ініціативою запровадження штрафів за хаотичне паркування, адже альтернативи немає.
Крім того, очільник КМВА Тимур Ткаченко наприкінці липня критикував своїх підлеглих за недостатню активність у реалізації ініціативи, розпочатої чотири місяці тому. У березні він звернув увагу на хаотичне паркування в дворах та проблеми, які з цим пов’язані для екстрених служб, і оголосив про старт очищення дворів багатоповерхівок від автомобілів. Хоча початок був обнадійливим, за чотири місяці було визначено лише чотири адреси для проведення розмітки та встановлення антипаркувальних стовпчиків.
