У Києві вогонь знищив флігель садиби Орлова, де Михайло Врубель створював свій шедевр – Демона.

Низка таємничих пожеж у Києві продовжилася історичним одноповерховим флігелем садиби Орловського, розташованої на Кудрявці у Шевченківському районі. Вогонь спалахнув 5 листопада 2025 року, знищивши частину історичних інтер’єрів та фасад будівлі. Ця садиба колись була домом для найталановитіших – художників, літераторів, музикантів; відомо, що тут творив свого “Демона” Михайло Врубель. Ще у 2020 році Київрада передала садибу приватній компанії, пов’язаній з Олександром Омельченком-молодшим, сином ексмера Києва.

Будував знаменитий зодчий Володимир Ніколаєв

Про пожежу, що сталася на початку листопада у флігелі садиби Орловського на Кудрявці (вул. Гоголівська, 28), розповів художник Валерій Хадеєв. Він зазначив, що вогонь спалахнув неподалік київської обсерваторії, посеред старого парку в англійському стилі, заснованого ще наприкінці ХІХ століття. Митець пригадав, що за радянських часів та вже у період незалежності ці величні історичні будівлі слугували санаторієм “Салют” і влітку виконували функцію дитячого табору.

“Був підпал підсобних приміщень, тому що ворота були відкриті. Можливо, там були безхатьки, а може, черговий забудовник уже поклав око на такий цінний земельний клаптик. А там би можна було зробити парк або ще щось культурно-мистецьке,” – зауважив Хадеєв у дописі.


Ще з радянських часів садиба Орлова є пам’яткою архітектури, втім, у 2020 році її завдяки схемі вивели з комунальної власності Києва. Фото: Валерій Хадеєв

Флігель садиби Орловського – важлива архітектурна пам’ятка для Києва. Це місце, яке було притулком для багатьох видатних митців, також пов’язане з українським живописом ХІХ – початку ХХ сторіччя. У цьому флігелі жив і працював відомий художник Михайло Врубель, який у 1886-1887 роках створював свої шедеври.

Цікаво, що саме там Врубель працював над одним зі своїх найвідоміших творів – “Демоном, що сидить”, розписуючи частину інтер’єрів Кирилівської церкви на запрошення архітектора Адріана Прахова.

Полум'я охопило флігель садиби: у ньому спинялися імениті й талановиті гості, коли їм потрібно було залишитися у власника з ночівлею. Фото: Дмитро Перов
Полум’я охопило флігель садиби: у ньому спинялися імениті й талановиті гості, коли їм потрібно було залишитися у власника з ночівлею. Фото: Дмитро Перов

Садибу Орловського, а також її флігель побудував у 1892 році відомий київський зодчий Володимир Ніколаєв в стилі неокласицизму. В цьому флігелі досі збереглися красиві інтер’єри, включаючи три оригінальні печі, прикрашені полив’яними білими і теракотовими кахлями фабрики Юзефата Анджейовського. Фото зсередини показують фрагменти ліпнини та розетки люстр.

Садиба у власності забудовників завдяки ОАСК

Всі споруди є дійсною пам’яткою історії та архітектури. Станом на сьогодні цікаво, хто є нинішнім власником приміщень та “недогледів” їх до початку пожежі. Відповідно до рішення Київради у 2020 році, дитячий санаторій “Салют” на вул. Гоголівській, 28 передали у приватну власність ТОВ “Фонд розвитку будівельних ініціатив”.

Ця компанія, насправді, є забудовником: серед її КВЕДів – купівля та продаж нерухомості, діяльність у сфері архітектури, організація і будівництво споруд. Одним з бенефіціарів компанії є син ексмера Києва Олександра Омельченка, який володіє 25% від прибутку. Він добре відомий на столичному ринку нерухомості, включаючи скандали, пов’язані з будівництвом ЖК замість офісів біля Дарницького мосту.

Збереглися ліпнина й розетки люстр, а ще, три оригінальні печі, прикрашені поливяними білими й теракотовими кахлями фабрики Юзефата Анджейовського. Фото: Дмитро Перов
Збереглися ліпнина й розетки люстр, а ще, три оригінальні печі, прикрашені поливяними білими й теракотовими кахлями фабрики Юзефата Анджейовського. Фото: Дмитро Перов

Історія садиби Орловського тягнеться ще з травня 2007 року, коли ексмер Леонід Черновецький щойно заступив на посаду. Тоді ТОВ “Фонд розвитку будівельних ініціатив” уклало інвестдоговір із ГУ охорони здоров’я і медзабезпечення КМДА: компанія ремонтувала та розширювала дитячий санаторій “Ялинка” у Пущі-Водиці, плануючи перевезти санаторій з Гоголівської. Ці зобов’язання інвестор виконав у 2009 році, витративши близько 1 млн доларів.

В обмін на це він отримав у власність комплекс будівель на Гоголівській із охоронним статусом. Головний архітектор Департаменту охорони культурної спадщини КМДА, на той момент громадська діячка, Марина Соловйова, неодноразово підкреслювала, що чиновники не мали права передавати приватній компанії історичні будівлі, оскільки вони не були включені до переліку об’єктів приватизації, а їхня ринкова вартість не була оцінена.

Нині будівлі закинуті, а величенький
Нині будівлі закинуті, а величенький “англійський” парк поряд розрісся й втратив колишню чарівність. Фото: Валерій Хадеєв

Проте, як КМДА, що передала історичну пам’ятку, так і інвестор, посилалися на рішення скандального Окружного адмінсуду Києва від 2016 року. Тоді судді дозволили приватизацію об’єктів попри їх охоронний статус, оскільки “суду не було надано доказів, що це об’єкти культурної спадщини”. Суддям, схоже, не вистачило бажання перевірити явні факти.

Нинішній власник ще не прокоментував свої наміри щодо будівель та англійського парку площею 1,5 га, що знаходиться по сусідству. За словами київського пам’яткоохоронця Дмитра Перова, цей земельний участок може бути забудований багатоповерхівками. Враховуючи неуважність до іншої споруди, де сталася пожежа, є підстави для сумнівів, що ТОВ “Фонд розвитку будівельних ініціатив” дбатиме про історичну пам’ятку.

Київські схеми: як КМДА передає бізнесу одноповерхову пам’ятку на Андріївському узвозі

Нагадаємо, що у серпні 2025 року виникли чутки про передачу найстарішої будівлі на Андріївському узвозі бізнесу за схемою “покращення стану”. У КМДА запевняють, що будівля в даний момент перебуває у “занедбаному” стані. Проте документи свідчать, що вона насправді не є закинутою і її стан вважається “задовільним”, отже, потреба в дорогій реставрації, яка оцінюється у 10 млн грн, виглядає невиправданою.

Крім того, ми вже наводили інформацію про продаж в Києві історичного неоренесансного житлового будинку 1888 року, розташованого на фасадній частині Великої Васильківської вулиці у Печерському районі. Це місце викликає неабиякий інтерес у забудовників завдяки зручному розташуванню, а продавець не приховує, що до споруди долучено проєкт “реконструкції”, що дасть можливість збільшити її висоту до 11 поверхів.