У Києві можуть розблокувати заморожені наразі роботи з будівництва Національного музею Революції Гідності. Проєкт, затверджений ще 2018 року, не відповідав обмеженням щодо допустимої висоти будівель у центральній частині міста, через що роботи фактично призупинили на понад сім років. Нещодавно представники Офісу Президента, КМДА та відповідних міністерств провели робочу зустріч і знайшли прийнятний шлях вирішення питання.
Про проведення наради повідомили працівники Національного музею Революції Гідності. За їхніми словами, головною перешкодою довгі роки була юридична суперечність щодо висоти будівлі. Переможний проєкт міжнародного архітектурного конкурсу передбачає висоту музею в 26,7 метра, тоді як чинні нормативи в цій історичній зоні обмежують висоту до 14 метрів.
“Це створювало правовий глухий кут, який робив неможливим подальше проєктування. Оскільки будівництво Меморіалу Героїв Небесної Сотні наразі заблоковане внаслідок слідчих дій та арешту території (за дорученням генерала Буданова опрацьовуються варіанти вирішення цієї ситуації), пріоритет сьогодні мають роботи саме над будівлею Музею”, — пояснили в музеї.
Пошук шляхів вирішення, які роками гальмували реалізацію проєкту, відбувався під час спеціальної робочої наради, що відбулась під головуванням керівника Офісу Президента Кирила Буданова за участі народних депутатів, представників КМДА, Міністерства культури, Міністерства фінансів та Українського інституту національної пам’яті. Сторони дійшли згоди, що найближчим часом народні депутати внеститимуть для розгляду законопроєкт №14166, який унормує питання висотності й дозволить розблокувати будівництво, тоді як Київська міська державна адміністрація оперативно візьме на себе вирішення супутніх архітектурних питань.
У музеї наголошують, що створення цього закладу — не лише вшанування пам’яті про Революцію Гідності та Героїв Небесної Сотні, а й важливий елемент національної безпеки й ідентичності, особливо в умовах повномасштабної війни.
“Будівництво Музею — це не питання престижу. Це створення простору пам’яті про подвиг Героїв Небесної Сотні та наше цивілізаційне рішення”, — підкреслили у музеї.
Нагадаємо, що ще у 2018 році підбили підсумки міжнародного відкритого архітектурного конкурсу для Національного меморіалу Героїв Небесної Сотні. Перемогу здобув проєкт авторства Ірини Волинець і Марини Процик з львівського Архітектурного бюро “MI-studio”.
У номінації “Музей Революції Гідності” першу премію отримав проєкт “Штурм пагорба” від архітектурного бюро “Kleihues + Kleihues”. Автори проєкту — професор Ян Кляйгус (Jan Kleihues) та Йоганнес Кресснер (Johannes Kressner). Компанія відома своїми реалізованими музейними проєктами в різних країнах світу.
Музей Голодомору добудують за кошти канадців, вони ж ним і керуватимуть
Нагадаємо, раніше повідомлялося, що Верховна Рада ухвалила законопроєкт, який забезпечує добудову Національного музею Голодомору-геноциду за рахунок уряду Канади. Підготовці цього рішення передувала робоча поїздка президента до Канади у вересні 2023 року. Тоді уряд Канади пообіцяв виділити 15 мільйонів канадських доларів на завершення робіт, за умовою контролю над діяльністю музею з їхнього боку.
Також повідомлялося, що в Києві суд остаточно заборонив будівництво на землях з охоронним статусом біля музею народної архітектури та побуту в Пирогові (Голосіївський район). Рішення поставило крапку в тривалій суперечці між забудовником-олігархом Івановим (ТОВ “Агрокомбінат “Хотівський”) та місцевими активістами, які заперечували проти зведення 12 висотних будинків поруч із найбільшим у Європі музеєм просто неба, що могло б зруйнувати його цінність.
