Експерт у сфері енергетики Геннадій Рябцев зазначає, що ситуація на українському ринку пального є досить напруженою. Вона обумовлена не лише імпортом, але й внутрішніми чинниками, які сприяють необґрунтованому підвищенню цін для споживачів.
“Ціни на пальне будуть підвищуватися через наявність як об’єктивних, так і суб’єктивних чинників. До об’єктивних причин відносимо зростання акцизного податку з 1 січня, девальвацію гривні та підвищення цін на нафтопродукти на кордоні через збільшення нафтових котирувань. Однак суб’єктивно трейдери можуть встановлювати ціни вищими, ніж це виправдано. Нині не існує стримуючих факторів, які б заважали їм підвищувати ціни за їхнім бажанням”, – каже Геннадій Рябцев, головний науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень.
Він також зазначає, що раніше роль “цінового якоря” у цій сфері виконувала фінансово-промислова група “Приват”. Однак після націоналізації Укрнафти та Укртатнафти у 2022 році група втратила контроль над видобутком і переробленням сировини. Наразі державна Укрнафта не має можливості стримувати ціни на ринку, оскільки контролює істотно меншу кількість автозаправних станцій у порівнянні з попереднім періодом. Крім того, менші компанії не можуть протистояти великим гравцям через обмежені ресурси й вплив на державні інституції.
Нагадаємо, що до початку повномасштабної війни мережа під контролем “Приват” налічувала більше півтори тисячі автозаправних комплексів. Наразі Укрнафта має в мережі 662 АЗК, розташованих в майже всіх областях України.
“Ціни, за якими велики компанії пропонують нафтопродукти, значно завищені. На початку року, наприклад, різниця становила від 6 до 8 гривень за літр пального. Раніше існувала видима залежність між ціною та якістю, оскільки ринок забезпечував палева від різних виробників. Сьогодні більшість пального імпортується, і важко обґрунтувати різницю у 8 гривень між паливом, виготовленим на заводах Orlen у Польщі чи Литві”, – підкреслює Геннадій Рябцев.
У січні Міністерство енергетики повідомило, що ціни на ринку пального залежать від комплексу чинників, зокрема світових цін та податкової політики. Логістика, на думку спеціалістів, не створює підстав для дефіциту чи значних коливань цін завдяки диверсифікації маршрутів постачання.
Геннадій Рябцев вважає, що висока вартість пального в Україні створює проблеми для економіки та збільшує інфляційні ризики. У порівнянні з періодом до повномасштабної війни, споживачі нині мають менше можливостей для покупки пального. За його даними, раніше середня заробітна плата дозволяла придбати близько 260–270 літрів бензину, а сьогодні цей обсяг скоротився до 160–170 літрів. Експерт підкреслює, що споживачі могли б вплинути на ринок, якби об’єднувалися в асоціації, що дозволило б великим компаніям враховувати їхню думку.
“Оскільки споживачі неорганізовані, їхні бажання та фінансові можливості не хвилюють жодного з операторів ринку. Держава, замість того, щоб підтримувати споживачів, робить ставку на великі компанії, які сплачують податки і легше підлягають контролю через кулуарні домовленості. Це, на мій погляд, є несправедливим”, – резюмує Геннадій Рябцев.
Експерт вважає, що на ринку пального в Україні існують ознаки нецивілізованої конкуренції. Це виявляється в тому, що компанії встановлюють однакові ціни на нафтопродукти та одночасно змінюють їх, однак це не привертає уваги Антимонопольного комітету.
Геннадій Рябцев також зазначив, що ситуація зі скрапленим нафтовим газом, яким заправляють автомобілі, ще складніша, ніж з бензином або дизельним паливом. Тут існує сезонний фактор: взимку скраплений газ використовують як котельне паливо в країнах-виробниках, через що його наявність на українському ринку зменшується, а конкуренція посилюється. В результаті, ціна на пропан-бутан зазвичай зростає швидше, ніж на інші види нафтопродуктів.
