Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко провів переговори з головою КНР Сі Цзіньпіном у Пекіні. До поїздки в Китай він вирушив одразу після несподіваного візиту до президента РФ, під час якого просив не втягувати Білорусь у війну з Україною. У Пекіні двостороння зустріч тривала значно довше за запланований час — понад три години.
Подробиці зустрічі наводить провладний канал “Пул первого”. Сі Цзіньпін відзначив, що під час попереднього державного візиту було досягнуто важливого консенсусу щодо подальшого розвитку китайсько-білоруських відносин.
Як заявив Сі Цзіньпін, голова КНР:
“Китай готовий продовжувати зміцнювати стратегічну координацію з Білоруссю, твердо підтримувати один одного, сприяти практичній співпраці та поглиблювати двосторонні відносини”.
Лукашенко, у свою чергу, запевнив китайського лідера у незмінності намірів білоруської влади. Він сказав, що “Білорусь була, є і буде надійним партнером для Китаю”, додавши: “Ми давно вирішили співпрацювати, жити і дружити з Китаєм. Цій дружбі понад 30 років, і ми не відходили від цього шляху”.
Крім того, під час переговорів лідери обговорили питання, пов’язані з російсько-українською війною. На порядку денному також стояли теми торговельно-економічного співробітництва, інвестицій та міжнародної координації. На завершення зустрічі сторони обмінялися подарунками: Лукашенку вручили яблука з провінції Хунань, а Сі Цзіньпіну — білоруський шоколад.
Чому Пекін зберігає стратегічний інтерес до Мінська
Лукашенко намагається заручитися підтримкою Китаю, оскільки для Пекіна небажано, щоб територія Білорусі опинилася втягнутою у конфлікт між Росією та Україною. Китаю вигідно мати передбачуваного партнера, через який можна просувати товари в Європу — білоруська територія розглядається як своєрідний міст між КНР та європейським ринком.
За оцінками західних експертів, Лукашенко використовує поїздки до Китаю, аби збільшити китайський вплив у Білорусі й таким чином убезпечити себе від посиленого тиску Москви. Розвиток відносин із Китаєм служить йому способом зміцнити режим і поліпшити переговорні позиції з Кремлем. Через тісну співпрацю з Росією Білорусь останніми роками опинилася в умовах міжнародної ізоляції.
Мілітаризація Білорусі та роль китайського чинника
Після внесення конституційних поправок Білорусь фактично втратила статус нейтральної та без’ядерної держави. Оновлена воєнна доктрина прямо дозволяє завдавати превентивних ударів у разі “безпосередньої загрози” та використовувати збройні сили за межами країни. На такі сигнали увагу звертала й білоруська опозиція, яка у відкритому зверненні попереджала Київ про можливу підготовку держави до участі у військових діях.
Під час недавнього візиту китайської делегації до Мінська Лукашенку передали особисте звернення, в якому Сі Цзіньпін, ймовірно, чітко окреслив межі прийнятної поведінки. За даними джерел, послання містило думку, що “Китай інвестує в Білорусь не для того, щоб віддалятися від ЄС. Будь-які воєнні дії з території Білорусі — чи то проти України, чи проти європейських країн — призведуть до закриття кордонів”. На цьому фоні Лукашенко заявив про готовність вибачитися перед Володимиром Зеленським за свої різкі висловлювання й підтвердив, що з білоруської сторони немає військової загрози. Детальніше про відключення ретрансляторів у Білорусі після тиску з боку України читайте в окремому матеріалі.
