В Україні під час воєнного стану та загальної мобілізації дотримання правил військового обліку є обов’язковим для всіх військовозобов’язаних. Застосунок «Резерв+» став корисним інструментом для моніторингу власного статусу. Проте поява статусу «у розшуку» у електронному кабінеті викликає безліч запитів про потенційні правові наслідки. Адвокати надали роз’яснення про ризики, що виникають, якщо ігнорувати зазначену інформацію.
Що означає статус «У розшуку» для військовозобов’язаної особи?
Статус «У розшуку» в «Резерв+» відомий у випадках, коли військовозобов’язаний не виконує законодавчі обов’язки. Це свідчить про офіційне внесення особи до бази даних територіального центру комплектування та соціальної підтримки для встановлення місцезнаходження. Статус відкриває можливість для перевірки документів працівниками Національної поліції та передачу інформації до ТЦК для подальших дій.
Після ідентифікації особи поліцейський складає відповідний протокол і організовує прибуття громадянина до центру комплектування. Хоча розшук не є обмеженням свободи, він може призвести до додаткових перевірок даних.
Законні підстави для розшуку ТЦК
1. Неявка без поважних причин. Усі випадки, коли особа не з’являється за викликом ТЦК: повістка, ВЛК, уточнення даних, мобілізаційне розпорядження — за умови належного повідомлення.
2. Невідоме місце перебування. Якщо ТЦК та поліція не можуть визначити, де знаходиться військовозобов’язаний:
- відсутній за місцем реєстрації;
- не повідомив про зміну адреси;
- ігнорує офіційні запити про зв’язок.
3. Ухилення від військового обліку. Сюди входить будь-яке документально підтверджене ухилення:
- ігнорування уточнення даних;
- розбіжності в поданій інформації;
- невиконання вимог ТЦК під час облікових процедур;
- неявка на адміністративний розгляд справи за порушення обліку.
Як зняти статус у розшуку ТЦК
1. Дистанційне врегулювання через застосунок «Резерв+»
Цей варіант є найбільш популярним, оскільки не вимагає особистої участі у ТЦК. У сервісі є функція подання звернення для повторного розгляду адміністративної справи. Після формування заяви система відкриває матеріали, і уповноважена особа ТЦК розглядає їх у встановлений термін.
Після винесення постанови про накладення адміністративного стягнення існує можливість сплати штрафу. Згідно зі ст. 307 КУпАП, оплату можна провести зі знижкою 50% протягом десяти днів. Після транзакції інформація автоматично передається в інтегровані реєстри і надходить у Нацполіцію. Оновлення статусу зазвичай відбувається протягом 3–5 робочих днів.
Плюси варіанту:
- немає необхідності у фізичному присутності;
- вся процедура доступна з будь-якої країни;
- швидке опрацювання матеріалів;
- можливість законно скористатися зниженою сумою штрафу.
Мінуси:
- підтвердження виконання постанови може бути формально сприйнято як ознака згоди з обставинами, викладеними в протоколі;
- не звільняє особу від проходження облікових процедур у майбутньому;
- обов’язковий доступ до українських платіжних сервісів.
2. Особисте звернення до територіального центру комплектування
Цей спосіб підходить тим, хто знаходиться в Україні та може самостійно прийти до ТЦК. Процедура передбачає подання документів, які стосуються військово-облікового статусу, а уповноважена особа містить протокол про адміністративне правопорушення (якщо його ще не було складено). Справу розглядають на місці, і військовозобов’язаний має право на письмові пояснення відповідно до ст. 268 КУпАП. Після винесення постанови надаються реквізити для оплати. ТЦК фіксує інформацію про сплачений штраф та передає її до Нацполіції. Строки оновлення інформації такі ж — близько 3–5 робочих днів.
Важливо зазначити: ТЦК може запропонувати пройти ВЛК. Якщо мета візиту лише врегулювання питання розшуку, військовозобов’язаний може відмовитися від медогляду, посилаючись на обмеження, визначені ст. 22 Закону «Про військовий обов’язок і військову службу».
Переваги:
- оперативність оформлення (іноді питання вирішується за один день);
- можливість надати документи щодо поважних причин неявки;
- можливість виявлення помилок в облікових даних.
Недоліки:
- необхідність особистої присутності;
- можливі черги та додаткові перевірки;
- ризик отримання направлення на ВЛК.
3. Врегулювання проблеми через адвоката або уповноваженого представника
Якщо військовозобов’язаний не може або не хоче звертатися до ТЦК особисто, він має право на участь представника (ст. 271 КУпАП). Адвокат діє на підставі ордера та нотаріальної довіреності, захищає інтереси особи, подає заяви, отримує документи та спілкується з ТЦК. Цей формат дуже актуальний, коли особа є за кордоном або прагне зменшити контакти з представниками центру.
Переваги:
- фізична присутність не потрібна;
- кваліфікована правова допомога;
- можливість усунення процедурних порушень від ТЦК.
Недоліки:
- вартість послуг адвоката;
- можливий тривалий термін урегулювання — 10–20 днів через необхідність додаткових запитів;
- обов’язкове оформлення довіреності у нотаріуса.
4. Судове оскарження розшуку у разі незаконного внесення даних про розшук
Цей спосіб застосовують, якщо розшук оголошено без достатніх підстав або з порушенням процедури. Судова практика показує, що суди скасовують розшук у випадках, коли:
- повістка не вручена належним чином;
- протокол складено з процесуальними порушеннями;
- пройшов строк притягнення до адміністративної відповідальності (ст. 38 КУпАП — 1 рік);
- особа мала законну відстрочку або право на звільнення з військового обліку;
- ТЦК некоректно оновив дані в реєстрі;
- були надані підтверджені медичні чи сімейні причини.
Судове рішення обов’язкове до виконання. Якщо ТЦК не оновлює дані добровільно, подається виконавчий лист, а державна виконавча служба може змусити центр виконати рішення в межах Закону «Про виконавче провадження».
Якщо рішення позитивне:
- ТЦК повинен внести зміни до облікових даних протягом 10 днів;
- після оновлення інформації Нацполіція виключає особу з розшуку.
Якщо рішення негативне, можливе подання апеляційної скарги до апеляційного адміністративного суду відповідно до ст. 295 КАС України.
Чи варто платити штраф?
Сплата адміністративного стягнення можлива тільки після складання протоколу та винесення постанови. Проте це фактично підтверджує згоду особи з визнаними порушеннями. Це не змінює процесуального статусу в базах ТЦК і не впливає на факт розшуку.
У багатьох випадках сплата штрафу не закриває питання військового обліку, оскільки розшук знімається лише після виконання всіх передбачених процедур для уточнення даних або проходження ВЛК.
Оскарження статусу «у розшуку» у «Резерв+»: правові механізми та порядок дій
Статус «у розшуку» в «Резерв+» використовується територіальними центрами комплектування для фіксації даних про військовозобов’язаних, які не виконали законодавчі вимоги щодо військового обліку. Причинами можуть бути неявка за повісткою, несвоєчасне оновлення особистих даних, ігнорування виклику для проходження військово-лікарської комісії або відсутність підтвердження місця проживання. Важливо пам’ятати, що цей статус не є формою адміністративного чи кримінального переслідування та не створює правових наслідків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом. Він не прирівнюється до офіційного «розшуку», який може оголосити лише орган досудового розслідування або суд.
Порядок внесення даних до «Резерв+» регулюється нормативними актами Міністерства оборони та правилами ведення військового обліку. Кожен запис повинен базуватися на документально підтверджених даних, інакше його внесення порушує законодавчі вимоги. Відсутність належної підстави відкриває можливість ініціювати процедуру оскарження дій або бездіяльності ТЦК, що веде до видалення інформації та відновлення правильного статусу.
Оскарження статусу «у розшуку» у «Резерв+» здійснюється в адміністративному порядку або через суд. Основою для такого звернення є норми Кодексу адміністративного судочинства України, Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу», Правила військового обліку та документи, що регулюють функціонування інформаційної системи «Резерв+».
Типові підстави для скасування запису про розшук
Звичайні підстави для виключення статусу «у розшуку» з «Резерв+» включають відсутність правового обґрунтування для внесення запису. Часто помилки виникають у наступних ситуаціях:
- відсутність підтвердження вручення повістки або належного повідомлення;
- порушення строків притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 210 та 210-1 КУпАП;
- складання протоколу з недотриманням процесуальних вимог або відсутність постанови про накладення стягнення;
- некоректне зазначення місця проживання або контактних даних;
- невідповідність інформації у «Резерв+» фактичним даним особи.
Усі ці обставини можуть бути підтверджені документами, витягами з державних реєстрів або офіційними відповідями ТЦК, що дозволяє довести неправомірність внесення даних.
Порядок первинного звернення до ТЦК
Перед поданням адміністративного позову доцільно скористатися можливістю досудового врегулювання. Законодавство не містить обов’язку подавати претензію, але практика демонструє, що ТЦК часто видаляють запис після офіційної заяви з вимогою надати правові підстави для внесення даних.
Заява повинна бути оформлена письмово. У ній потрібно вказати вимогу надати копії документів, які стали підставою для внесення статусу «у розшуку» в «Резерв+», а також зобов’язати ТЦК актуалізувати дані у разі виявлення помилок. До заяви можна додати копії паспортних документів, посвідчення про приписку, довідку про місце реєстрації чи інші значущі відомості.
Відповідь повинна бути надана у межах строку, визначеного Законом України «Про звернення громадян». Якщо відповіді немає або обґрунтування не містить посилань на документи, що підтверджують правомірність внесення даних, постає можливість перейти до судового захисту.
Судове оскарження статусу «У розшуку»
Подання адміністративного позову є ефективним методом усунення неправомірних даних з «Резерв+». Позов адресують окружному адміністративному суду за місцезнаходженням ТЦК або за місцем проживання позивача. Предметом позову є визнання дій чи бездіяльності ТЦК неправомірними та зобов’язання актуалізувати інформацію у «Резерв+». До позовної заяви додають документи, які підтверджують неправомірність внесення статусу. Суд аналізує:
- наявність чи відсутність доказів реального вручення повістки;
- дотримання термінів для складання протоколу та постанови за статтями 210 і 210-1 КУпАП;
- реальне місце проживання та факт перебування особи на обліку;
- відповідність даних ТЦК реєстру «Оберіг»;
- наявність підстав для застосування процедури «розшук ТЦК».
Судове рішення, яке набрало законної сили, є обов’язковим для виконання територіальним центром комплектування. Після його отримання ТЦК має видалити запис про «розшук» та внести корективи до «Резерв+».
Чи можуть мобілізувати після зняття статусу «У розшуку»?
Скасування розшуку не є підставою для автоматичної мобілізації, оскільки сам статус «У розшуку» не визначає придатність до служби та не впливає на наявність або відсутність права на відстрочку. Після зняття розшуку ТЦК проводить стандартні процедури військового обліку: уточнення персональних даних, перевірку документів про можливі підстави для відстрочки та направлення на військово-лікарську комісію. Рішення про мобілізацію ухвалюється лише після висновку ВЛК щодо придатності та за відсутності законних підстав для звільнення чи відстрочки.
Що буде, якщо ігнорувати статус «У розшуку» у «Резерв+»?
Наявність статусу в електронному кабінеті «Резерв+» означає, що особа внесена до відповідних списків. Ігнорування цього повідомлення не звільняє від відповідальності. Поліція може перевіряти документи та встановлювати особу для подальшої передачі інформації до ТЦК. Якщо виявлено, що військовий облік порушено, може бути складено протокол про адміністративне правопорушення відповідно до статей 210 та 210-1 КУпАП.
У разі ухилення від мобілізаційних заходів після належного вручення повістки можуть бути застосовані механізми Кримінального кодексу.
Порушення накопичуються, що ускладнює подальше врегулювання ситуації. Продовження ухилення може призвести до примусової доставки до ТЦК за постановою уповноваженої посадової особи у порядку, передбаченому чинним законодавством.
