Труднощі в роботі Верховної Ради загострилися після відставки Андрія Єрмака з посади керівника Офісу Президента. За словами співрозмовників, при Єрмаку на Банковій системно збирали голоси, радили депутатам, які рішення підтримувати, а іноді й застосовували тиск. Натомість наступник — Кирило Буданов — віддав перевагу меншому втручанню у парламентські процеси.
Про це йдеться у матеріалі BBC News Україна з посиланням на заяви представників та депутатів фракції “Слуга народу”, які говорили на умовах анонімності.
“У них все посипалося, коли пішов Єрмак. Бо їх тепер ніхто не організовує, не лякає. А оскільки нинішній Офіс не керує парламентом, то і парламент перестав сам собою керувати”, — пояснила представниця фракції “Голос” Соломія Бобровська.
Інший співрозмовник видання підтвердив, що після відставки Єрмака Банкова набагато менше займається пошуком голосів у Раді. Сам Буданов, за словами джерел, не намагається керувати роботою парламенту в такому ж ручному режимі.
“Кирило прийшов у момент, коли вже все лягло і, я сумніваюсь, що має в собі спроможність та інтерес це вирішити”, — зазначив один із депутатів монобільшості.
“Те, що новий голова Офісу менше займається Радою, — плюс, бо ми нарешті розуміємо, хто за що відповідає, а не так, що одна людина всім займається”, — з полегшенням розповів один із топів “Слуги народу”.
Джерело ВВС із оточення керівництва парламенту додало, що разом із Єрмаком зникли й інтриги, які супроводжували роботу Ради. В оточенні Офісу Президента кажуть, що Буданов не підтримує мікроменеджмент і не прагне перетворювати відносини з парламентом на автократичний контроль.
“Те, що йому потрібно, точно голосується, але перетворювати стосунки з Радою на офісний авторитаризм він не прагне. Буданов — за ‘контрольовану демократію’, зокрема, і у відносинах із парламентом”, — пояснив співрозмовник із оточення голови Банкової у розмові з ВВС.
Один із високопоставлених представників “Слуги народу” зауважив, що говорити про повну байдужість Буданова до парламентської роботи було б некоректно. За його словами, колишній очільник ГУР поки що вивчає всі нюанси нової для себе посади й лише починає втручатися у процеси.
“Кирило Олексійович поки вникає в усю цю історію, в деяких моментах навіть прозріває від того, як це працює. Він хоч і зайнятий насамперед переговорами, але як менеджер і управлінець щодо Ради теж пропонує якісь кроки. Як розвідник він непогано прораховує потенційні наслідки розвалу основного центру ухвалення законів для отримання грошей і тут вже у ньому включається військова складова, бо він точно бачить, що інтересантом цього є Росія”, — додав співрозмовник.
Що відбувається у Раді
Матеріал BBC News Україна описує загрозу системної кризи у Верховній Раді: через часті прогули депутатів і дефіцит голосів прийняття ключових рішень ускладнилося. Всередині фракції “Слуга народу” визнають, що від колишнього ядра майже нічого не залишилося: депутати демотивовані, зляться на уряд і стривожені розслідуваннями антикорупційних органів.
Невдоволення у “Слузі народу” стосується не тільки дій уряду, а й роботи Офісу Президента. Депутати нарікають на сильний тиск, слабку комунікацію та відчуття ізольованості. Додатково загострив ситуацію заклик президента Володимира Зеленського щодо можливої мобілізації депутатів: “працюєте — або йдіть на фронт”, що сприйняли як додатковий тиск на парламент.
Після того, як 10 березня Верховна Рада вкотре не підтримала урядовий законопроєкт про підвищення податків, Кабмін перейшов у режим термінових консультацій. За словами народного депутата Ярослава Железняка, уряд пояснює необхідність підвищення тиском з боку МВФ, який ставить жорсткі дедлайни. До кінця березня Україна має імплементувати низку поправок, щоб розблокувати наступні транші кредитування. За даними Bloomberg, ситуація така серйозна, що постійна представниця МВФ в Україні Прісцілла Тоффано висловила офіційну стурбованість, а голова місії Гевін Грей планує особисто розпочати переговори з українськими законодавцями вже 18 березня.
Криза посилюється також через те, що Угорщина та Словаччина заблокували пакет допомоги від ЄС на понад 100 млрд доларів через суперечки навколо нафти. Це робить ресурси МВФ практично єдиним реальним джерелом зовнішнього фінансування бюджету.
Тим часом голова Національного банку України Андрій Пишний попередив, що у разі відсутності зовнішньої допомоги Нацбанку доведеться вдатися до прямого кредитування Мінфіну — фактично “друкування грошей”. Це може спровокувати швидке падіння курсу гривні, як це вже траплялося у 2022 році.
Мар’яна Безугла раніше відреагувала на прогули колег у парламенті та зазначила, що умови роботи народних депутатів дозволяють виконувати свої обов’язки навіть під час війни.
