Напередодні прийняття бюджету Києва на 2026 рік, яке планується затвердити 18 грудня на сесії Київради, тривають активні обговорення проблеми відновлення житла, а зокрема, хронічної нестачі фінансів для цього. Депутатські дискусії зосереджені на несправедливому розподілі фінансування між районами, а також на відсутності чіткого переліку пошкоджених будівель у програмах відновлення. Особливу увагу знову привертає Печерський район, де постраждала багатоповерхівка з відомим муралом на бульварі Лесі Українки.
Запропонований бюджет на 2026 рік не включає суттєвих витрат на відновлення пошкодженого житла. Незважаючи на численні звернення від жителів, депутатів та громадських організацій, багато обʼєктів досі не внесено до програми “Інвестиційний портфель”. Із закладених коштів на відновлення житлових будинків у найбільш постраждалих районах столиці – критично недостатньо.
Про це в ефірі телеканалу “Апостроф” розповіла депутатка Київради від фракції “Батьківщина” Алла Шлапак. Її квартира також постраждала внаслідок обстрілу 6 червня 2025 року. Вона зазначила, що за офіційними даними в Києві постраждав кожен третій будинок, але мешканці досі не отримують конкретної інформації щодо термінів відновлення своїх осель. Люди часто звертаються до депутатів, медіа та просто на вулиці, запитуючи, чому ситуація не змінюється, а те, що відбувається, викликає велике занепокоєння.
“Всі знають будинок з муралом на Лесі Українки біля Печерського мосту, який постраждав у самому “серці” споруди. Окрім нього, в Печерському районі є ще 2–3 будинки, які потребують відновлення і внесені до інвестиційного проєкту – і на все це передбачено лише 8 мільйонів гривень. Цих коштів недостатньо навіть для одного будинку на Лесі Українки”, – підкреслила Шлапак.
Депутатка також повідомила, що нещодавно відвідала будинок особисто, оскільки неподалік розташована її приймальня. Мешканці зазначили, що не можуть повернутися додому, оскільки офіційні документи про наслідки атак досі не оформлені. При цьому навколо будинку з’являється нова плитка, замість ремонту пошкоджених квартир.
Проблеми не обмежуються тільки Печерськом. У Дарницькому районі стоять будинки з пошкодженими дахами, які навіть не включено до програми відновлення. Тим часом бюджетні пріоритети обирають асфальтування внутрішніх дворів і тротуарів.
Шлапак наголошує, що обсяг фінансування не відповідає реальному масштабу руйнувань. Вона підкреслює, що включення обʼєктів до інвестиційного портфеля має численні прогалини, а старі пошкодження з 2022–2023 років залишаються поза увагою. Внаслідок цього влада стикається з хвилею недовіри з боку мешканців, які втратили свої домівки.
Фінансова нерівність також викликає протест. Деякі райони, зокрема Оболонський, отримають у десять разів більше коштів, ніж Печерський чи Дарницький, попри те, що обсяги руйнувань у цих районах – не менші.
У будинку з муралом, який постраждав від одного з масованих обстрілів Києва 10 жовтня 2025 року, вигоріли квартири та вибито вікна, дев’ятеро осіб отримали поранення. Хоча мурал з дівчиною у вишиванці і вцілів, він став контрастним фоном на фоні слідів вогню на фасаді. Тим не менш, на відновлення цього будинку закладено суму, якої не вистачить навіть для початку робіт.
Фінансування відновлення: Оболонь отримає вдесятеро більше, ніж Дарниця
Нещодавно оприлюднено інформацію про несправедливий розподіл коштів на відновлення між районами у проекті бюджету Києва на 2026 рік. Найбільшу суму відновлення пошкодженого житла отримає Оболонський район, в той час як для Дарниці та Печерська передбачено в рази менші суми, незважаючи на великі обсяги постраждалого житла.
Також у жовтні піднімалося питання, що постраждалі від російських атак будинки у Києві можливо не консервуються через зростання вартості кошторисів. На думку нардепа Романа Грищука, це могло стати причиною обвалення перекриттів між поверхами старої “хрущовки” на Солом’янці, що постраждала від російського Шахеда ще на початку літа 2025 року.
