Процес мирних переговорів між Києвом, Москвою та Вашингтоном, який триває від початку року, фактично призупинився. Часто публічно це пов’язують із тим, що США відволіклися на іранський напрямок, але, за оцінкою ВВС, справжні причини значно глибші та складніші.
За даними видання, уповільнення переговорного процесу почалося ще до загострення навколо Ірану. Найгостріші суперечки стосуються ключових тем — майбутнього Донбасу та системи міжнародних гарантій безпеки, без яких досягнення тривалого миру виглядає малоймовірним. Як повідомили високопоставлений європейський дипломат та кілька поінформованих джерел, мирна ініціатива почала «втрачати імпульс» задовго до зовнішніх факторів. Вони вважають, що нинішній формат переговорів та порядок денний навряд чи забезпечать завершення війни.
Невирішені ключові вузли
Серед найважливіших проблем залишаються питання статусу Запорізької АЕС та доля окремих територій Донбасу, які нині контролює Україна, на передачі яких наполягає Росія. За словами джерел, суттєвого руху в бік зближення позицій сторін у цих питаннях не спостерігається.
Окремо звертають увагу, що Кремль фактично не розглядає варіанти, відмінні від так званих «домовленостей Анкориджа». У Москві переконані, що під час зустрічі Володимира Путіна і Дональда Трампа на Алясці в серпні 2025 року США нібито погодили передачу Росії всього Донбасу, хоча жодних офіційних угод тоді досягнуто не було. Без істотного прогресу лишається й обговорення майбутнього Запорізької атомної станції.
Замкнуте коло гарантій безпеки
Україна неодноразово наголошувала, що готова обговорювати територіальні компроміси лише після отримання юридично зобов’язуючих міжнародних гарантій безпеки, які виключать повторення агресії. Переговори про такі гарантії тривають уже кілька місяців. Зокрема, у грудні 2025 року за участі України, США та європейських лідерів розглядалися гарантії за прикладом п’ятої статті НАТО. У січні 2026 року Володимир Зеленський заявляв, що пакет погоджено «на 100%», проте відтоді рух у цьому питанні відсутній.
Один із співрозмовників охарактеризував ситуацію як замкнене коло: без юридичних гарантій Київ не готовий переходити до територіальних поступок, але без кроків у територіальному питанні дипломатичний процес не може зрушити з мертвої точки.
Позиція Кремля та ширший контекст
Коментуючи переговорний процес, прессекретар Кремля Дмитро Пєсков відзначив, що складнощі були прогнозованими:
“Було зрозуміло, що переговори будуть непростими… Багато питань, особливо територіальне питання, ще потрібно продовжувати обговорювати. Воно дуже складне. Багато інших складних питань. І ми вважаємо за краще публічно їх не озвучувати. Ми сподіваємося, що переговори продовжаться найближчим часом”.
Джерела також зазначають, що існує низка додаткових тем, які сторони ще навіть не починали піднімати. Серед пріоритетів Москви — питання нерозширення НАТО та загальна архітектура безпеки в Європі, що для Кремля не менш важливо, ніж контроль над Донбасом.
Водночас співрозмовники відзначають, що Росія не зацікавлена в активному включенні європейських лідерів у переговорний процес. Без участі європейських столичних гравців обговорення континентальної безпекової архітектури здається малоймовірним.
Стратегія тиску і відсутність компромісів
За словами одного з європейських дипломатів, Москва навмисно зосереджує переговори на темі Донбасу, щоб змусити Вашингтон чинити тиск на Київ:
“Мета Росії полягає в тому, щоб Трамп звинувачував Зеленського в небажанні домовлятися. Росіяни розуміють, що українці не можуть погодитися на передачу Донбасу. Якщо ж Москва почне наполягати саме на гарантіях безпеки й вимагатиме поступок від США, це представить саму Росію як ту сторону, яка не готова до компромісів”.
Той самий дипломат додає, що відсутність видимого прогресу не турбує Володимира Путіна, який впевнений у своїх перевагах:
“Для нього немає сенсу йти на компроміси. Його стратегія — затягувати процес і послаблювати позиції України”, — пояснив дипломат.
Останні заяви сторін
28 лютого Володимир Зеленський підкреслив, що російська делегація на перемовинах не має повноважень ухвалювати рішення і лише передає позицію Кремля. Натомість 18 березня міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан повідомив про готовність Анкари прийняти наступний раунд переговорів щодо України.
Напередодні Туреччина також підтвердила свою незмінну позицію стосовно Криму: Анкара не визнає його анексію Росією й підтримує територіальну цілісність України. У заяві МЗС Туреччини також наголошується на необхідності захисту прав кримських татар на півострові. Водночас Володимир Зеленський висловив певний скепсис щодо перспектив переговорів із Росією. Під час візиту до Великої Британії він зауважив, що увага США зараз значною мірою зміщена на ситуацію навколо Ірану, через що дипломатичні ініціативи загалом гальмуються.
