У Брюсселі обговорюють нестандартну модель приєднання України до Європейського Союзу — за нею країна могла б отримати часткові права члена ще до виконання всіх необхідних реформ. Відчутний поштовх відкриттю переговорних кластерів для України з’явився тоді, коли дипломати почали шукати нестандартні шляхи для пришвидшення євроінтеграції. Ця концепція, яка в неформальних колах називається «зворотне розширення», активно обговорюється серед посадовців ЄС з метою зберегти Київ у європейській орбіті під час тривалого очікування повного членства.
Єврокомісія готує особливий план, який міг би забезпечити Україні форму часткового членства вже в найближчій перспективі, про що повідомляють кілька дипломатичних джерел і чиновників ЄС у статтях міжнародних медіа. Якщо таке рішення буде прийнято, це означатиме суттєву зміну підходу до надання статусу: Україна отримала б певні права члена ще до завершення всіх необхідних реформ. Дипломати позначають цю модель як «зворотне розширення».
За задумом Єврокомісії, йдеться про модель «членство-лайт» — коли Україна формально приєднується до блоку, а права й обов’язки надаються їй поетапно. Неформальної підтримки цій ідеї надав президент Франції Еммануель Макрон: модель передбачає фактичне місце України за столом ЄС і часткові повноваження в ухваленні рішень ще до 2027 року, навіть якщо всі 35 переговорних глав не будуть остаточно закриті.
У Брюсселі вважають таку пропозицію привабливою, бо вона надала б Києву додатковий час для завершення ключових перетворень у роботі демократичних інституцій, судовій системі та політичних структурах. Одночасно такий підхід знижує ризик того, що Україна втратить прагнення до євроінтеграції або відійде від західного вектора розвитку.
Щоб подолати внутрішній супротив, Єврокомісія разом із данським головуванням у Раді ЄС обрали тактику «фронтлоудингу» — активного просування технічних реформ та контролю за їхнім виконанням, ніби формальні переговори вже тривають, навіть якщо немає одностайної згоди всіх членів. На нещодавній неформальній зустрічі міністрів ЄС у Львові разом із віцепрем’єром України було підтримано десятипунктовий план реформ на поточний рік. Він сконцентрований передусім на підсиленні роботи в рамках «Кластера 1 — Основи».
Що спонукало Брюссель шукати нестандартний підхід
План має допомогти реалізувати заявлену мету України — стати частиною ЄС до 2027 року у контексті потенційної мирної угоди з Кремлем. Президент Зеленський наголошував, що «технічно ми будемо готові у 2027 році».
Єврокомісія просуває концепцію «поступової інтеграції» як механізм підтримки темпу розширення. Проте критики застерігають, що така модель може заселити кандидата у довготривалу невизначеність, якщо її сприймати як дешеву підміну повного членства. Брюссель досліджує унікальні формати для України, які передбачають поетапне залучення до прав членів блоку, зокрема застосування «попереднього захисту» та поступове відкриття ринків ще до остаточного вступу.
Зеленський публічно визначив 2027 рік як стратегічну мету та елемент континентальної безпеки. Водночас лідери Польщі та Німеччини ставляться до цієї перспективи скептично — канцлер Фрідріх Мерц виключив можливість автоматичного приєднання з 1 січня 2027 року через процедурні обмеження, а президент Польщі Кароль Навроцький охарактеризував таку перспективу як «малодосяжну».
У коментарях для міжнародних ЗМІ чиновники ЄС підкреслюють, що «коротких шляхів» у питаннях реформ не існує — переваги членства діють лише тоді, коли країна проходить трансформацію через механізми розширення. Щоб обійти спротив Угорщини, у Брюсселі планують спочатку дочекатися результатів парламентських виборів в Угорщині; за необхідності також розглядають можливість звернення до США з проханням вплинути на політику Віктора Орбана або навіть тимчасово позбавити Угорщину права голосу.
Раніше повідомлялося, що Польща довго вважалася одним із ключових прихильників вступу України до ЄС, але останнім часом відносини ускладнилися. За словами представника польського парламенту, опір євроінтеграції в Польщі частково має економічні підстави — польські аграрії та бізнес побоюються конкуренції з боку дешевшої української продукції. Польська сторона не заперечує євроінтеграцію України на принциповому рівні, проте наполягає на захисних механізмах, що пом’якшать вплив на національну економіку. Це ускладнює формування єдиної позиції ЄС і додає аргументів на користь поетапної інтеграції замість швидкого приєднання.
Посол ЄС в Україні оцінює реалістичні строки приєднання України до ЄС як значно пізніші за 2027 рік, на якому наполягає президент Зеленський. Головним фактором є темп проведення реформ, а не виключно політичні побажання.
