Світ остаточно покинув зону ліберальних ілюзій і повернувся до принципу сили. Китай і Росія були впевнені, що зможуть перекроїти глобальну гру, прикриваючись слабкістю міжнародних норм, але не врахували дії президента США Дональда Трампа. Політик, капітан ЗСУ та колишній генпрокурор України Юрій Луценко надав детальний аналіз, чому кроки Трампа виходять за межі виборчої кампанії і безпосередньо впливають на амбіції Китаю та Росії.
“Республіканці прагнуть бачити могутнього лідера – будь ласка. Але це не повна картина. Якщо дивитися з висоти, ми розуміємо, що короткий період однополярності під управлінням США закінчився”, – зазначає Луценко.
Після краху СРСР здавалося, що ліберальна глобалізація перемогла остаточно. Дискутували про “кінець історії”, однакові правила для всіх, тріумф демократії та вільної торгівлі. Захід розслабився та почав вкладати ресурси у свою власну загрозу. Особливо це стосувалося Китаю, частка якого в світовій економіці зросла з 2% до 20%, тоді як США контролюють близько 25%.
Луценко підкреслює, що Китай не просто розбагатів. Під його натиском опинилася Росія, чия частка ВВП зменшилася з 3% до 2%, а також пострадянські країни від Білорусі до Казахстану, а також колишні сателіти СРСР в Африці, Азії та Латинській Америці. Світ знову став двополярним.
Перше, що усвідомили США, – це те, що Китай процвітає не лише завдяки західним інвестиціям, але й через правила Світової організації торгівлі. Перемога Трампа і його тарифна політика, за словами Луценка, символізують кінець цих правил. Тепер повноцінна торгівля зі США – це прерогатива союзників, а не всіх охочих.
“Тепер спокійно торгувати зі США можуть лише друзі США. Це робили всі імперії, так діє і Америка Трампа”, – вказує Луценко.
Другий аспект – боротьба за ресурси. Відродження доктрини Монро означає: Західна півкуля – для американців, а не для Китаю чи Росії. У цьому контексті Луценко згадує про Канаду та Гренландію.
“Це й стоїть за його постійними розмовами про необхідність приєднання Канади та Гренландії. Лише подивившись на глобус зверху, можемо побачити: російську берегову лінію навколо підводних багатств Арктики компенсують саме ці країни плюс Аляска”, – підкреслює політик.
Третій напрямок – модернізація армії США. Це реалізується, зокрема, за рахунок союзників, які згідно з скороченнями власних збройних сил, все ще прагнуть захисту. Четверте – відновлення впевненості американців у своїй країні. Луценко проводить паралелі з історією: Рим впав, в тому числі, через втрату довіри римлян до себе, своїх політиків і долі.
На його думку, Трамп скористався моментом, коли диктатор Путін за мовчазної підтримки лідера Китаю Сі Цзіньпіня зруйнував ліберальний світовий порядок.
“Чи подобається це нам, чи ні, але ми знову опинилися в світі, де панує сила, а не право. Так було протягом більшості світової історії – від Римської до Британської імперій. Як довго протримається Американська імперія – побачимо. Проте важливо зрозуміти: старого порядку більше не існує. Жити в спокійному світі під захистом міжнародного права – це не усталений стан, а лише плинна пауза в історії”, – вважає Луценко.
Україні варто відмовитися від ілюзій
З окремих слів політика виходить розуміння шляху України як “країни на кордоні двох цивілізацій” в умовах змін світового порядку. За його словами, в першу чергу, варто відкинути ілюзії: нас захистить лише власна армія. Потім – практичний підхід: ресурси та торгівля мають сприяти обороні, потрібні не паперові гарантії, а фінансова підтримка. Ще один принцип – цинізм: все, що шкодить Росії, – позитив, оскільки міжнародні норми у війні не працюють.
“Викрадені Мадуро або захоплені танкери тіньового флоту всупереч міжнародному праву – це позитив для нас. Не тому, що міжнародні норми погані, а тому, що вони не функціонують під час війни. А ось простий принцип: нас тішить усе, що шкодить Росії”, – додав він.
Найціннішим ресурсом Луценко вважає інтелект: саме він здатен вигравати війни, створювати економіку і запобігати діяльності популістів та махінаторів, які роблять країну вразливою.
“Висновок: оптиміст – це не той, хто першим закликає до дій, а той, хто до останнього не відмовиться від боротьби”, – підсумував він.
Світ переходить до режиму сили
Китай і Росія були впевнені, що демократія та лібералізм не можуть ефективно протидіяти агресії в рамках міжнародних норм. Вони розраховували на безкарність. Проте поява Трампа, готового діяти в межах сили, а не через правила, змінила цю гру. З таким підходом Китай та Росії значно складніше протистояти США.
