В Українському Домі відкрилася виставка під назвою “Гривня. Більше ніж гроші”. Це – масштабний історико-український проєкт, створений разом з командою Національного банку України. Там предсавлені історія появи національних грошей, найрідкісніші монети Київської Русі – гривні й шаги, церемоніальна Конституція України, а також повний життєвий шлях сучасних банкнот від бавовни до шредера.
Дослідницька експедиція, яку провели науковці та співробітники НБУ, довела, що тисячолітня історія грошей на території сучасної України є носієм глибокої національної ідентичності, тому наша країна має повне право й підстави на захист своєї грошової незалежності. Про це пише Укрінформ.
З самого початку представлена візуальна інсталяція художниці Даші Подольцевої під назвою “Більше”. Це – колаж на підлозі атріуму, який прикрашений візуальними образами та вербальними посланнями. Ідея цього проєкту належить голові Нацбанку Андрію Пишному.
Вислів “Більше ніж гроші” передає те, як виглядає, з чого створюється, як змінюється національна валюта з часом. Це є проявом історичних епох, крізь які проходить країна, і показує, що гривня – наше надбання і атрибут державності. За словами Пишного, вона є голосом історичних епох та свідком становлення й розвитку України.
За його словами, через історію грошей організатори намагалися розкрити широкий контекст: історію державності, українського стилю, пошуку та відстоювання себе, поставити запитання про уроки минулого й про те, що нас чекає в майбутньому. Провести через людські долі, щасливі та трагічні обставини, образи.
Гривня – це не лише те, що ми маємо в гаманці, в кишені або на своєму рахунку. Це великий пласт історії, культури, голос епох, символ незалежності нашої країни”, – додала директорка Українського дому Ольга Вієру.
На виставці представлено понад 300 експонатів. Серед них – монети, документи, артефакти та твори мистецтва. Там немає жодних українських грошей, які не були б враховані.
“І коли усвідомлюєш, що одна монета чи одна банкнота може так багато вмістити в себе сенсів, естетики, історичного наративу, цілком поділяєш зміст слів назви виставки: Гривня. Більше ніж гроші”, – підкреслив Пишний.
“Відомо, що гривня походить назвою від прикраси гривни шийної, яка замикається на шиї спеціальними вушками. На Русі торгували з Візантією та використовували їхній стандарт ваги – “літру” (160 грамів). За цим стандартом стали робити прикраси. Потім з’явилися гривні як спосіб монетизації цього стандарту, щоб зручніше було торгувати. І так сталося, що назва гривня “шийна” перекочувала на гривню “монетну”. Таким чином ми отримали назву монети та в цілому грошової одиниці, яка походить від жіночої прикраси”, – розповів Андрій Бойко-Гагарін, доктор історичних наук, головний зберігач фонду Музею грошей.
Також представлена частина експозиції, яка присвячена зв’язку гривні з державними атрибутами, символами та знаками. Відвідувачі можуть побачити Церемоніальну Конституцію України, на якій складають присягу президенти нашої країни.
Крім того, там є прапор, який зшитий із двох сорочок дідуся молодого українського художника Віталія Кравця його матір’ю Галиною наприкінці 80-х років минулого століття, коли український стяг був заборонений. Ця родинна реліквія стала важливою частиною експозиції.
Частиною експозиції також є зала, де показаний повний життєвий цикл грошей. Там можна простежити весь шлях банкноти – від виробництва паперу до утилізації зношених купюр. Відомо, що для виготовлення українських банкнот використовуються лише натуральні матеріали. Наприклад, для 1 тисячі гривень використовуються бавовна та льон не тільки для того, щоб купюра була міцнішою та більш еластичною, а й більше захищеною від підробки.
Експозиція також розповідає, що купюри “живуть” від одного до восьми років, залежно від номіналу. А дрібні купюри, які частіше використовуються в обігу, зношуються швидше. Саме тому номінали до 10 гривень поступово замінюються на монети, оскільки вони значно довговічніші.
А от утилізується гривня так: її подрібнюють на дрібні частинки, які потім знищують. На виставці сьогодні можна придбати подібні сувенірні туби-брикети, які “містять” аж 30 тисяч грн дрібнесенькими клаптиками.
“Якщо говорити про нові купюри, новий дизайн банкнот та монет, то буду з вами відвертим – це, напевно, одна із цілей цієї виставки. Ми хочемо, щоб дискусія про повернення до справжніх історичних витоків українських грошей розпочалася. Ми хочемо говорити з українським суспільством про повернення до історичної спадщини. Кожне покоління повинно мати можливість висловити щось своє, те, що важливо. Для нас важливо повністю відійти від насаджених чужорідних “тіл” у нашій грошовій системі”, – зауважий Андрій Пишний у коментарі журналістам.
Нагадаємо, що в Україні з’явилася нова монета номіналом 10 гривень. НБУ присвятив її Національній гвардії України. Вона буде знаходитися як в обігу на рівні з іншими 10-гривневими монетами, так і стане доступною для придбання колекціонерами. Про це Інформатор дізнався з повідомлення пресслужби НБУ.
